/Files/images/2021/SHozhenko — копия.jpg

Гоженко Світлана Олександрівна

вчитель - логопед
Сумський державний педагогічний інститут ім. А.С. Макаренка
Спеціальність «Спеціальна освіта. Логопедія»
педагогічний стаж - 24 роки

Мовленнєва функція є однією з важливих психічних функцій людини. В процесі мовного розвитку формуються вищі форми пізнавальної діяльності, здібності до понятійного мислення.

Оволодіння здатністю до мовного спілкування створює передумови для специфічних людських соціальних контактів, завдяки яким формується та уточнюються уявлення дитини про довкілля, вдосконалюються форми його відображення. Мовлення сприяє також усвідомленню, плануванню та регуляції поведінки дошкільника.

Порушення мовлення впливають на весь психічний розвиток дитини, відображаються на її діяльності, поведінці. Важкі ж порушення мовлення можуть уповільнити інтелектуальний розвиток, особливо формування вищих рівнів пізнавальної діяльності. Це обумовлено тісним взаємозв’язком мовлення та мислення.

Дитина живе в соціумі, і тому обмеженість спілкування може вплинути на формування особистості дитини, викликати психічні нашарування, специфічні особливості емоційно-вольової сфери, сприяти розвитку таких рис характеру як: сором’язливість, нерішучість, замкнутість, негативізм, почуття неповноцінності. Все це негативно впливає на оволодіння грамотою, на успішність в цілому, на вибір професії.

Завдання логопеда полягає в тому, щоб допомогти дитині подолати недорозвиток мовлення, і цим забезпечити повноцінний, рівнобічний її розвиток.

Логопедичний вплив реалізується на логопедичних заняттях.

Основними завданнями логопедичних занять, які сформульовані Т.Б.Філічовою та Г.В.Чіркіною, є:
Розвиток лексико-граматичної сторони мовлення:
  • розвиток розуміння мовлення;
  • виховання вміння спостерігати та осмислювати предмети та явища довкілля, їх називати;
  • формування узагальнених понять;
  • формування практичних навичок словотворення й словозміни;
  • виховання вміння вживати речення різних конструкцій.
Розвиток фонетико-фонематичної сторони мовлення:
  • формування правильної вимови звуків;
  • розвиток фонематичного слуху та сприймання;
  • закріплення навичок вимови слів різної складової структури;
  • підготовка до здійснення елементарного звукового аналізу та синтезу;
  • контроль за виразністю мовлення.
Навчання дітей самостійному висловлюванню:
  • передавання вражень про побачене;
  • передавання вражень про події в довкіллі;
  • переказування в логічній послідовності змісту сюжетних малюнків та їх серій;
  • складання розповідей-описів за зразком педагога, за схемою, за опорними словами, за уявою тощо.

ГРАФІК РОБОТИ

ВЧИТЕЛЯ – ЛОГОПЕДА ЛОГОПЕДИЧНОГО ПУНКТУ
ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ (ЯСЛА-САДОК) №17 «КАЗКА»
ПЕРВОМАЙСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
НА 2020/2021 НАВЧАЛЬНИЙ РІК
Понеділок 10-00 – 11-30, 14-30 – 15-00, 15-25 – 15-55 (2год 30 хв)
Вівторок 11-00 – 11-30 (30 хв.)
Середа 8-20 – 11-30 (3год.10хв)
Четвер 11-30, 14-30 – 15-00, 15-25 – 15-55 (1 год.30 хв)
П’ятниця 10-00 – 11-30 (1 год.30 хв)
КОНСУЛЬТАТИВНА ДОПОМОГА БАТЬКАМ
Понеділок 11-30 – 11-55 (25хв)
Консультативна допомога вихователям
понеділок 11.55 – 12.20 (25 хв)

Рівень розвитку дрібної моторики — один з показників готовності дитини до шкільного навчання, адже рівень розвитку мовлення прямо залежить від ступеня сформованості тонких рухів пальців рук. Зазвичай, якщо рухи пальців розвинені відповідно до віку, то й мовленнєвий розвиток — у межах вікової норми. Якщо ж розвиток рухів пальців відстає, то затримується і розвиток моторної сторони мовлення, хоча загальна моторика при цьому може відповідати нормі. На жаль, не всі батьки знають про таку взаємозалежність, а тому часто втрачають можливість вчасно допомогти дитині уникнути проблем у мовленнєвому розвитку.

Нам все частіше доводиться зустрічати дітей 4-5 років, які тримають ложку в кулаці, не вміють правильно тримати пензлик чи олівець, користуватися ножицями, іноді не можуть застебнути ґудзики, зашнурувати черевики, зав'язати шарф тощо.

Не секрет, що деяким батькам простіше посадити дитину перед телевізором або за комп'ютер, увімкнувши повнометражний мультфільм або поставивши гру на годинку, щоб дитина не відволікала від розмов по телефону з подругою або інших дорослих справ.

Лише деякі батьки визнають той факт, що їм важко спокійно чекати, поки їхня дитина самостійно зашнурує черевики, застебне всі маленькі ґудзики на сорочці, доїсть кашу тощо. Тому вони купують замість черевиків зі шнурками черевики на липучках, замість сорочки — светр на блискавці, самі годують дитину, щоб звільнити час для інших справ. Мало хто з батьків замислюється над тим, що така економія часу позбавляє їхню дитину змоги розвивати рухи пальців рук, а отже, і поліпшувати якість мовлення.

(Джерело: http://krasnokutsk-logoped.edu.kh.ua/)

Упізнаєте себе?

/Files/images/лог2 (1).jpg

/Files/images/лог2 (2).jpg

/Files/images/лог4 (1).jpg

/Files/images/лог4 (2).jpg

/Files/images/лог6 (1).jpg

/Files/images/лог6 (2).jpg

Ми з дітьми пропонуємо вам, шановні батьки, підтримати наші бажання ГРАТИСЯ І РОЗВИВАТИСЯ.

Консультація - заклик до батьків «Не припиняйте заняття!»
Шановні батьки!

До вашої уваги пропоную гру «Бім-бом» https://www.youtube.com/watch?v=aXZWgOf2lSA на розвиток зорово-слухової та моторної (рухової) координації, за допомогою якої хотілося б пояснити терміни виправлення мовленнєвих порушень, а також важливість щоденних тренувань артикуляційного апарату у вигляді артикуляційної гімнастики, дихальних вправ, вправ на закріплення вимови поставлених звуків. Ця гра саме для вас, для дітей вона надто складна. По суті, нічого особливого:треба під музику відтворити, скажімо так, лінійну послідовність зовсім простих рухів: хлопок в долоні, по колінах та клацнути пальцями по схемі, яка з’являється вгорі на картинці. Здавалося б, нічого складного в першому варіанті, коли темп музики повільний. А коли він прискорюється? Чи вийде у вас з першого разу все зробити без помилок? Спробуйте. А потім продовжимо…Ну як, впорались? З якого разу вам вдалося безпомилково все виконати? Все вийшло з першого разу чи потрібно було потренуватись?

До чого все це я веду? Справа в тому, що вимова слів – досить складний процес. Адже кожен звук у слові – це також певна послідовність рухів, але більш тонких рухів артикуляційного (мовленнєвого) апарату: язика, губ, твердого і м’якого піднебіння, зубів, а також включення дихання у весь цей процес. А склад і слово – це декілька таких послідовностей або моторних схем. І ці схеми дитині треба запам’ятати, засвоїти та ще й навчитися переключатися вчасно з одного руху на інший. Все це вимагає довільної уваги, сконцентрованості, а також включення в цей процес когнітивних функцій мозку (тобто здатності розуміти, пізнавати, вивчати, усвідомлювати,сприймати і переробляти зовнішню інформацію). Отже, процес виправлення порушень мовлення відбувається через призму індивідуальних особливостей дитини. Такими особливостями, на жаль, є швидка стомлюваність, низький рівень працездатності, короткотривала пам’ять, недостатня сформованість слухової уваги, слухового сприймання. Тому весь процес корекції може бути розтягнутий у часі. І який би не був хороший логопед, без вашої допомоги, дорогі тата і мами, впоратись із проблемою досить важко, а іноді – неможливо. Тому, не припиняйте заняття, виконуйте артикуляційні вправи, закріплюйте вимову поставлених звуків, грайте в граматичні ігри, щоб набуті навички закріплювались і не довелося розпочинати все з початку.

Успіхів вам і терпіння!

Кiлькiсть переглядiв: 152

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.