Повернутися до звичайного режиму

/Files/images/лого.jpg

Гоженко Світлана Олександрівна

вчитель - логопед
Сумський державний педагогічний інститут ім. А.С. Макаренка
Спеціальність «Спеціальна освіта. Логопедія»
педагогічний стаж - 24 роки

Мовленнєва функція є однією з важливих психічних функцій людини. В процесі мовного розвитку формуються вищі форми пізнавальної діяльності, здібності до понятійного мислення.

Оволодіння здатністю до мовного спілкування створює передумови для специфічних людських соціальних контактів, завдяки яким формується та уточнюються уявлення дитини про довкілля, вдосконалюються форми його відображення. Мовлення сприяє також усвідомленню, плануванню та регуляції поведінки дошкільника.

Порушення мовлення впливають на весь психічний розвиток дитини, відображаються на її діяльності, поведінці. Важкі ж порушення мовлення можуть уповільнити інтелектуальний розвиток, особливо формування вищих рівнів пізнавальної діяльності. Це обумовлено тісним взаємозв’язком мовлення та мислення.

Дитина живе в соціумі, і тому обмеженість спілкування може вплинути на формування особистості дитини, викликати психічні нашарування, специфічні особливості емоційно-вольової сфери, сприяти розвитку таких рис характеру як: сором’язливість, нерішучість, замкнутість, негативізм, почуття неповноцінності. Все це негативно впливає на оволодіння грамотою, на успішність в цілому, на вибір професії.

Завдання логопеда полягає в тому, щоб допомогти дитині подолати недорозвиток мовлення, і цим забезпечити повноцінний, рівнобічний її розвиток.

Логопедичний вплив реалізується на логопедичних заняттях.

Основними завданнями логопедичних занять, які сформульовані Т.Б.Філічовою та Г.В.Чіркіною, є:
Розвиток лексико-граматичної сторони мовлення:
  • розвиток розуміння мовлення;
  • розвиток вміння спостерігати та осмислювати предмети та явища довкілля, їх називати;
  • формування узагальнених понять;
  • формування практичних навичок словотворення й словозміни;
  • виховання вміння вживати речення різних конструкцій.
Розвиток фонетико-фонематичної сторони мовлення:
  • формування правильної вимови звуків;
  • розвиток фонематичного слуху та сприймання;
  • закріплення навичок вимови слів різної складової структури;
  • підготовка до здійснення елементарного звукового аналізу та синтезу;
  • контроль за виразністю мовлення.
Навчання дітей самостійному висловлюванню:
  • передавання вражень про побачене;
  • передавання вражень про події в довкіллі;
  • переказування в логічній послідовності змісту сюжетних малюнків та їх серій;
  • складання розповідей-описів за зразком педагога, за схемою, за опорними словами, за уявою тощо.

ГРАФІК РОБОТИ

ВЧИТЕЛЯ – ЛОГОПЕДА ЛОГОПЕДИЧНОГО ПУНКТУ
ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ (ЯСЛА-САДОК) №17 «КАЗКА»
ПЕРВОМАЙСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
НА 2020/2021 НАВЧАЛЬНИЙ РІК
Понеділок 10-00 – 11-30, 14-30 – 15-00, 15-25 – 15-55 (2год 30 хв)
Вівторок 11-00 – 11-30 (30 хв.)
Середа 8-20 – 11-30 (3год.10хв)
Четвер 11-30, 14-30 – 15-00, 15-25 – 15-55 (1 год.30 хв)
П’ятниця 10-00 – 11-30 (1 год.30 хв)
КОНСУЛЬТАТИВНА ДОПОМОГА БАТЬКАМ
Понеділок 11-30 – 11-55 (25хв)
Консультативна допомога вихователям
понеділок 11.55 – 12.20 (25 хв)

У чому полягає робота вчителя-дефектолога

Існує професія, яка об'єднує медицину, педагогіку та психологію. Це дефектологія. Фахівець у галузі дефектології повинен стати кращим другом і порадником для особливих діток та їх батьків. Сучасний фахівець не тільки безпосередньо працює з дітьми, а й вивчає особливості та закономірності тих чи інших відхилень.

Дефектолог – фахівець, який працює з дітьми з обмеженими можливостями здоров’я.

Фахівців прийнято розділяти на дві категорії: тих, хто навчає і виховує дітей з обмеженими можливостями здоров’я та тих, хто працює в галузі корекційної педагогіки. Фахівців у галузі дефектології є кілька:

- учитель-дефектолог (тифлопедагог) – фахівець, який працює з дітьми, що мають проблеми із зором (тотально сліпі, слабозорі, з порушеннями (вадами) зору);

- учитель – дефектолог (сурдопедагог) – фахівець, який працює з дітьми, що мають проблеми зі слухом (тотально глухі, слабочуючі та з вадами слуху);

- учитель – дефектолог (корекційний педагог) – фахівець, який працює з дітьми з інтелектуальними порушеннями (розумовими вадами);

- учитель-дефектолог (логопед) – фахівець, який працює з усіма видами мовленнєвих порушень;

- учитель дефектолог (ортопедагог) фахівець, який працює з усіма видами порушень постави та дітьми з вадами опорно-рухового апарату, хворими на дитячий церебральний параліч.


Дефектолог виконує наступні функції:

- проводить глибоке і всебічне обстеження особливостей розвитку кожної дитини, веде роботу, спрямовану на компенсацію і корекцію недоліків розвитку дітей;

- розвиває основні психічні процеси у дітей (сприйняття, увага, пам’ять, мислення);

- розвиває навички спілкування і мовну діяльність дітей;

- веде консультування батьків, під час якого вони вчаться необхідних прийомів навчання і виховання своєї дитини;

- найголовніше завдання дефектолога – це допомогти дитині з особливими потребами (обмеженими можливостями) соціалізуватися, навчитися жити зі своєю особливістю, зрозуміти і прийняти себе.

Вчитель–дефектолог (корекційний педагог) планує і здійснює навчальну, виховну, корекційну, компенсаційну, реабілітаційну роботу з дітьми, які мають порушення у розумовому розвитку; забезпечує умови для засвоєння ними відповідних навчальних та компенсаційно-корекційних програм з урахуванням порушень, вікових індивідуальних особливостей дітей, сприяє їх соціальній реабілітації та адаптації, профорієнтації. Корекційний педагог вивчає і фіксує динаміку розвитку дітей, виробляє оптимальну педагогічну стратегію, проектує шляхи навчання, виховання, реабілітації та соціальної адаптації кожної дитини, обирає ефективні форми, методи, засоби навчально-виховного, корекційно-реабілітаційного процесу.


Основні завдання роботи вчителя-дефектолога:

- виправлення чи послаблення порушень психофізичного розвитку дитини;

- профілактика ускладнень структури розладу;

- створення умов для розвитку дитини з порушеннями інтелекту;

- цілісне формування особистості дитини;

- навчання батьків прийомів організації ігрової та навчальної діяльності дитини, окремих корекційних прийомів та методів.

Основні напрями корекційної роботи вчителя-дефектолога:

- встановлення емоційного контакту;

- сенсорний розвиток;

- формування уявлень про оточуючий світ;

- розвиток мовлення, комунікативних навичок;

- формування навичок орієнтування у просторі;

- формування елементарних математичних уявлень (логіко-математичний розвиток – для дітей шкільного віку) ;

- корекція пізнавальної діяльності.

Батькам потрібно пам'ятати, що більшу частину часу дитина проводить не в дитячому садку, школі, а в родині. Тому лише заняття дефектолога з дитиною не дадуть такого результату, який можна отримати при тривалій і цілеспрямованій роботі спеціалістів разом з батьками.

ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ ДІТЕЙ 5-6 РОКІВ

Дитинашостого рокужиттяпродовжує удосконалюватися через гру, малювання, спілкування з дорослими і однолітками, але поступово, найважливішим видом діяльності стає навчання.

Інтелектуальний розвиток дитини п’яти-шести років визначається комплексом пізнавальних процесів: уваги, сприйняття, мислення, пам'яті, уяви. Увага дитини цього вікового періоду характеризується мимовільністю; вона ще не може управляти своєю увагою і часто стає підвладною зовнішнім враженням. Виявляється це в тому, що дитина не може довго зосереджувати увагу на якомусь одному предметі, в частій зміні діяльності.

Складним для дитини є сприйняття часу - орієнтація в часі доби, в оцінці різних проміжків часу (тиждень, місяць, пора року, години, хвилини). Дитині ще важко уявити собі тривалість якої-небудь справи.

У дитини шостого року життя пам’ять як і раніше є мимовільною, яка базується на емоціях, інтересі. Тобто дитина легко запам'ятовує те, що її зацікавило. Але навіть в цьому випадку забуває дуже швидко.

Дитина добре орієнтується в просторі.

Різні ігри, конструювання, ліплення, малювання, читання розвивають у дитини такі розумові операції, як узагальнення, порівняння, абстрагування, встановлення причинно-наслідкових зв'язків.

Розвиток мовлення дітей 5-6 років

До п’яти років запас слів у дитини збільшується до 3500 і більше. Вона активно вживає узагальнюючі слова («одяг», «овочі», «тварини» і тому подібне), називає широке коло предметів і явищ навколишньої дійсності.

У словах вже не зустрічаються пропуски, перестановки звуків і складів; виняток становлять лише деякі важкі незнайомі слова (екскаватор).

У реченні використовуються всі частини мови. Дитина опановує всі звуки рідної мови і правильно вживає їх у мовленні.

Фонематичні процеси більш сформовані. Дитина здатна до фонетичного аналізу та синтезу.

В словнику активно накопичуються образні слова і вирази, стійкі словосполучення (ні світ ні зоря, на швидку руку і ін.) Дитина використовує синоніми, антоніми, багатозначні слова. Засвоюються граматичні правила зміни слів і з'єднання їх в речення. У цей період дитина активно спостерігає за явищами мови: намагається пояснити слова на основі їх значення, розмірковує з приводу роду іменників. Таким чином розвивається мовленнєва увага, пам'ять, логічне мислення і інші психологічні передумови, необхідні для подальшого розвитку дитини, її успішного навчання в школі.

Діти самостійно складають розповідь, переказують казки, що говорить про оволодіння одним з найвищих видів мовлення – монологічним мовленням.

У дошкільників виникає внутрішнє мовлення, що стає засобом формування й функціонування внутрішніх розумових дій. Поява внутрішнього мовлення є ознакою розвитку словесно-логічного мислення.

Поради батькам

Мовлення дитини розвивається шляхом наслідування мовленнялюдей, що її оточують. Тому малюк повинен чути лише правильне мовлення в сім'ї. Мова батька і матері, всіх членів сім'ї – це перший зразок, який наслідує дитина. Навіть якщо Ви мовчазні від природи – все рівно говоріть з малюком. Супроводжуйте свої дії словами! Озвучуйте будь-яку ситуацію, але лише якщо Ви бачите, що дитина чує і бачить Вас. Не говоріть в порожнечу, дивіться малюку в очі. Це особливо важливо, якщо Ваш нащадок надмірно активний і постійно рухається. Завжди підтримуйте прагнення дитини до спілкування, вислуховуйте її уважно, не обривайте. Відповідайте на всі питання спокійно, неквапливо, чітко, виразно, середньої сили голосом, правильно виголошуйте звуки і слова – це допоможе малюку швидше опанувати правильне мовлення.

Поважайте дитину! У ті моменти, коли малюк говорить, вимикайте гучну музику, дайте йому можливість чути себе і Вас. Не наслідуйте неправильне мовлення дитини, не сюсюкайте з нею. Говоріть простими словами, короткими фразами, дотримуйте паузи між фразами, тоді і діти, наслідуючи Ваше мовлення, учитимуться правильно говорити.

Не допускайте у дітей швидкого мовлення. Некваплива, правильна, чітка вимова запобігає дефектам мовлення. У навчанні і розвитку мови дітей створюйте ігрові ситуації. Читайте малюку хороші вірші, казки, розповіді; перечитуйте їх по декілька разів, діти краще сприймають знайомі тексти. Не перенавантажуйте дитину мовленнєвим матеріалом, не давайте дітям молодшого віку заучувати довгі вірші, при виборі книг користуйтеся порадами вчителів, вихователів, логопедів.

Звертайте особливу увагу на розвиток дрібної моторики – точних рухів пальців рук. Моторика тісно пов'язана з розвитком мовлення. Ліплення, малювання, ігри з дрібними предметами – все це допоможе мовленню, а в майбутньому і в опануванні письма. Будьте терплячі, поблажливі, обережні. Пам'ятайте: лише Ви і Ваша віра в сили і здібності дитини можуть допомогти їй. Активно радійте успіхам малюка, частіше хваліть його!

Консультація для батьків

Автоматизація звуків. Взаємозв'язок батьків і логопеда

Нарешті, настав довгоочікуваний момент:ваша дитина навчилася вимовляти важкий для ньогозвук.Алеяк часто Ви буваєте розчаровані тим, що, повторюючизвукізольовано на прохання дорослих або за власною ініціативою, малюк не вимовляєйого в самостійному мовленні, яке залишається практично без змін.

Це цілком закономірне явище, яке говорить про те, що прийшов час для важливого етап у логопедичної роботи - автоматизації(закріплення) правильної вимови. Наскільки постановка звуку клопітка праця логопеда,що вимагає спеціальних знань і навичок, настільки втоматизація звуків- співпраця дитини та її батьків.Ця співпраця може вирішувати не тільки завдання формування правильної вимови, але так само сприяти встановленню довірливих стосунків у сім'ї, коли дитина прагне до спілкування зі своїми близькими. Паралельно ви зможете розвинути увагу, пам'ять, мислення, уява - психічні процеси, тісно пов'язаніз промовою, достатній рівень сформованості яких необхідний для успішного навчання.

Мета даного етапу - добитися правильної вимови звуку під фразової мови,тобто у вільній, звичайної. Це вироблення нового досвіду, що вимагає тривалої систематичної тренування. Потрібно послідовно ввести поставлений звук в склади,слова, пропозиції і в самостійне мовлення. До нового матеріалу слід переходити тільки в тому випадку, якщо засвоєний попередній. Повинен пройти якийсь час і безліч тренувань, щоб дитина могла безпомилково вимовити поставлений звук.

Чому так відбувається?

Відповідь на це питання дав академік І. П. Павлов, який вивчав умовно-рефлекторні зв'язки, що формуються в корі головного мозку людини. Будь-який автоматизований рух м'язів(чи то рук, чи то ніг, чи язика) - спочатку виконується за участю свідомості, багаторазове повторення одного і того ж руху дозволяє виконувати цей рух несвідомо, не витрачаючи на це масу енергії.Це називається «динамічним стереотипом»,«автоматизмом».

Шановні батьки, перед вами постає непросте завдання:дитині треба допомогти закріпити нову навичку в мовленні і швидше«загальмувати»,«забути»дефектний вимова. Логопед і вихователі нескінченно«поправляють»мовлення дитини, автоматизуючи поставлені звуки, доки та перебуває в садочку, І дуже важливо, щоб удома вимоги до вимови ваших дітей були такі ж.

Швидкість введення звуків у мовлення у всіх дітей індивідуальна, деяким дітям достатньо лише кількох занять ізвук автоматизований в самостійному мовленні, а у інших цей процес затягується на тривалий час - залежить це і від індивідуальних особливостей дитини. Необхідно проводити щоденні заняття завтоматизації.

На що звернути увагу при виконанні домашньогозавдання ?

1. Артикуляційну і дихальну, пальчикову гімнастику слід робити разом з дитиною. Заняття проводите в ігровій формі, показуючи, що це цікаво вам самим; всі завдання виконуються до кінця; займаючись з дитиною, не засмучуйтеся самі і не турбуйте малюка, якщо він не справляється з чимось.

2.Звуковимова.Завдання логопеда - поставити звук, автоматизувати його в складах,словах, але якщо вдома завдання не буде виконано, то помітних зрушень може і не бути. Що стосується звуковимови,то чим частіше ви будете займатися, тим швидше виправлений звук закріпиться в мові.Вправи повинні бути щоденними.Роботу завтоматизації виправлених звуків можна порівняти зіспортом:результат залежить від тренувань. Увесь мовний матеріал повинен бути відпрацьований,потрібно домагатися правильного і чіткого виконання дитиною завдання, навіть шляхом заучування. Важливо!!! Щодня закріплювати поставлений звукі стежити за правильною вимовою його в самостійному мовленні дитини.

3. Дрібна моторика. Ще раз хочеться підкреслити,що дитина повинна малювати, штрихувати, вирізати, наклеювати своєю рукою. Дорослий може показати, пояснити, як виконувати завдання. Головне, щоб дитина тренувала свою руку,розвивала дрібну моторику, готувала руку до письма.

Таким чином,виправлення мовлення - тривалий процес, що вимагає систематичних занять.

Яка ж роль сім'ї, в подоланні мовленнєвих порушень у дітей?

Не треба думати, що мовленнєві дефекти зникнуть самі собою з часом. Для їх подолання необхідна систематична, тривала корекційна робота, в якійвам,батькам,відводиться значна роль, оскільки більше часу дитина проводить вдома з близькими йому людьми, алогопедичне заняття загальною тривалістю близько 1 години в тиждень.

Як формувати правильне ставлення до мовленнєвого порушення удитини:

• не лаяти дитину за неправильну вимову, частіше хвалити його за успіхи;

• виправляти неправильну вимову, стимулювати старанність дитини;

• не звертати увагу на запинання і повтори складів і слів;

• здійснювати позитивний настрій дитини на заняттях.

Батьки, будьте готові до тривалої психологічної підготовки не тільки дитини, але і самих себе до занять із ним.

/Files/images/2021/ё.jpg

/Files/images/2021/ёё.jpg

/Files/images/2021/ёёё.jpg

/Files/images/2021/ёёёё.jpg

/Files/images/2021/ёёёёё.jpg

/Files/images/2021/ёёёёёё.jpg

Розвиток дрібної моторики. Пальчикова гімнастика "Вітання"
/Files/images/2021/лог 5.JPG
Орієнтування в просторі та часі. Вживання прийменників за, у, біля, на, під, між,посеред
/Files/images/2021/лог 4.JPG
Робота в групі. Дидактична гра "Доповни речення"
/Files/images/2021/лог 3.JPG
Лексика. Збагачення словникового запасу. Багатозначні слова
/Files/images/2021/лог 2.JPG
Автоматизація звука (Ж) в словах
/Files/images/2021/лог 1.JPG

Рівень розвитку дрібної моторики — один з показників готовності дитини до шкільного навчання, адже рівень розвитку мовлення прямо залежить від ступеня сформованості тонких рухів пальців рук. Зазвичай, якщо рухи пальців розвинені відповідно до віку, то й мовленнєвий розвиток — у межах вікової норми. Якщо ж розвиток рухів пальців відстає, то затримується і розвиток моторної сторони мовлення, хоча загальна моторика при цьому може відповідати нормі. На жаль, не всі батьки знають про таку взаємозалежність, а тому часто втрачають можливість вчасно допомогти дитині уникнути проблем у мовленнєвому розвитку.

Нам все частіше доводиться зустрічати дітей 4-5 років, які тримають ложку в кулаці, не вміють правильно тримати пензлик чи олівець, користуватися ножицями, іноді не можуть застебнути ґудзики, зашнурувати черевики, зав'язати шарф тощо.

Не секрет, що деяким батькам простіше посадити дитину перед телевізором або за комп'ютер, увімкнувши повнометражний мультфільм або поставивши гру на годинку, щоб дитина не відволікала від розмов по телефону з подругою або інших дорослих справ.

Лише деякі батьки визнають той факт, що їм важко спокійно чекати, поки їхня дитина самостійно зашнурує черевики, застебне всі маленькі ґудзики на сорочці, доїсть кашу тощо. Тому вони купують замість черевиків зі шнурками черевики на липучках, замість сорочки — светр на блискавці, самі годують дитину, щоб звільнити час для інших справ. Мало хто з батьків замислюється над тим, що така економія часу позбавляє їхню дитину змоги розвивати рухи пальців рук, а отже, і поліпшувати якість мовлення.

(Джерело: http://krasnokutsk-logoped.edu.kh.ua/)

Упізнаєте себе?

/Files/images/лог2 (1).jpg

/Files/images/лог2 (2).jpg

/Files/images/лог4 (1).jpg

/Files/images/лог4 (2).jpg

/Files/images/лог6 (1).jpg

/Files/images/лог6 (2).jpg

Ми з дітьми пропонуємо вам, шановні батьки, підтримати наші бажання ГРАТИСЯ І РОЗВИВАТИСЯ.

Консультація - заклик до батьків «Не припиняйте заняття!»
Шановні батьки!

До вашої уваги пропоную гру «Бім-бом» https://www.youtube.com/watch?v=aXZWgOf2lSA на розвиток зорово-слухової та моторної (рухової) координації, за допомогою якої хотілося б пояснити терміни виправлення мовленнєвих порушень, а також важливість щоденних тренувань артикуляційного апарату у вигляді артикуляційної гімнастики, дихальних вправ, вправ на закріплення вимови поставлених звуків. Ця гра саме для вас, для дітей вона надто складна. По суті, нічого особливого:треба під музику відтворити, скажімо так, лінійну послідовність зовсім простих рухів: хлопок в долоні, по колінах та клацнути пальцями по схемі, яка з’являється вгорі на картинці. Здавалося б, нічого складного в першому варіанті, коли темп музики повільний. А коли він прискорюється? Чи вийде у вас з першого разу все зробити без помилок? Спробуйте. А потім продовжимо…Ну як, впорались? З якого разу вам вдалося безпомилково все виконати? Все вийшло з першого разу чи потрібно було потренуватись?

До чого все це я веду? Справа в тому, що вимова слів – досить складний процес. Адже кожен звук у слові – це також певна послідовність рухів, але більш тонких рухів артикуляційного (мовленнєвого) апарату: язика, губ, твердого і м’якого піднебіння, зубів, а також включення дихання у весь цей процес. А склад і слово – це декілька таких послідовностей або моторних схем. І ці схеми дитині треба запам’ятати, засвоїти та ще й навчитися переключатися вчасно з одного руху на інший. Все це вимагає довільної уваги, сконцентрованості, а також включення в цей процес когнітивних функцій мозку (тобто здатності розуміти, пізнавати, вивчати, усвідомлювати,сприймати і переробляти зовнішню інформацію). Отже, процес виправлення порушень мовлення відбувається через призму індивідуальних особливостей дитини. Такими особливостями, на жаль, є швидка стомлюваність, низький рівень працездатності, короткотривала пам’ять, недостатня сформованість слухової уваги, слухового сприймання. Тому весь процес корекції може бути розтягнутий у часі. І який би не був хороший логопед, без вашої допомоги, дорогі тата і мами, впоратись із проблемою досить важко, а іноді – неможливо. Тому, не припиняйте заняття, виконуйте артикуляційні вправи, закріплюйте вимову поставлених звуків, грайте в граматичні ігри, щоб набуті навички закріплювались і не довелося розпочинати все з початку.

Успіхів вам і терпіння!

Кiлькiсть переглядiв: 286

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.