Повернутися до звичайного режиму

/Files/images/лого.jpg

Гоженко Світлана Олександрівна

вчитель - логопед
Сумський державний педагогічний інститут ім. А.С. Макаренка
Спеціальність «Спеціальна освіта. Логопедія»
освіта повна вища, спеціаліст, педагогічний стаж - 25 років

Мовленнєва функція є однією з важливих психічних функцій людини. В процесі мовного розвитку формуються вищі форми пізнавальної діяльності, здібності до понятійного мислення.

Оволодіння здатністю до мовного спілкування створює передумови для специфічних людських соціальних контактів, завдяки яким формується та уточнюються уявлення дитини про довкілля, вдосконалюються форми його відображення. Мовлення сприяє також усвідомленню, плануванню та регуляції поведінки дошкільника.

Порушення мовлення впливають на весь психічний розвиток дитини, відображаються на її діяльності, поведінці. Важкі ж порушення мовлення можуть уповільнити інтелектуальний розвиток, особливо формування вищих рівнів пізнавальної діяльності. Це обумовлено тісним взаємозв’язком мовлення та мислення.

Дитина живе в соціумі, і тому обмеженість спілкування може вплинути на формування особистості дитини, викликати психічні нашарування, специфічні особливості емоційно-вольової сфери, сприяти розвитку таких рис характеру як: сором’язливість, нерішучість, замкнутість, негативізм, почуття неповноцінності. Все це негативно впливає на оволодіння грамотою, на успішність в цілому, на вибір професії.

Завдання логопеда полягає в тому, щоб допомогти дитині подолати недорозвиток мовлення, і цим забезпечити повноцінний, рівнобічний її розвиток.

Логопедичний вплив реалізується на логопедичних заняттях.

Основними завданнями логопедичних занять, які сформульовані Т.Б.Філічовою та Г.В.Чіркіною, є:
Розвиток лексико-граматичної сторони мовлення:
  • розвиток розуміння мовлення;
  • розвиток вміння спостерігати та осмислювати предмети та явища довкілля, їх називати;
  • формування узагальнених понять;
  • формування практичних навичок словотворення й словозміни;
  • виховання вміння вживати речення різних конструкцій.
Розвиток фонетико-фонематичної сторони мовлення:
  • формування правильної вимови звуків;
  • розвиток фонематичного слуху та сприймання;
  • закріплення навичок вимови слів різної складової структури;
  • підготовка до здійснення елементарного звукового аналізу та синтезу;
  • контроль за виразністю мовлення.
Навчання дітей самостійному висловлюванню:
  • передавання вражень про побачене;
  • передавання вражень про події в довкіллі;
  • переказування в логічній послідовності змісту сюжетних малюнків та їх серій;
  • складання розповідей-описів за зразком педагога, за схемою, за опорними словами, за уявою тощо.

ГРАФІК РОБОТИ

ВЧИТЕЛЯ – ЛОГОПЕДА ЛОГОПЕДИЧНОГО ПУНКТУ
ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ (ЯСЛА-САДОК) №17 «КАЗКА»
ПЕРВОМАЙСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
НА 2021/2022 НАВЧАЛЬНИЙ РІК
Понеділок 8.20 – 11.50
Середа 8.20 – 11.30, 14.30 -15.00
П’ятниця 8.20 – 11.40
Консультативна допомога батькам
Понеділок 11.30-11.50 (20 хв)
Середа 11.30-11.40 (10хв)
КОНСУЛЬТАТИВНА ДОПОМОГА ВИХОВАТЕЛЯМ
Середа 11.30-11.50 (20 хв)
П’ятниця 11.30-11.40 (10 хв)
Розвиток правильного мовлення

Мабуть, кожну родину, де росте малюк, непокоїть питання, як забезпечити повноцінний розвиток дитини в дошкільному віці та мовленнєвий розвиток у період дистанційного навчання.

Розвиток мовлення дитини починається від народження. Навички правильного мовлення дитина набуває в сім’ї. Все те, що роблять батьки для загального та мовленнєвого розвитку своєї дитини,має велике значення для всього її подальшого життя.

Мовленню необхідно вчити, перш за все, шляхом особистого прикладу. Дитина повинна чути правильне, чітке мовлення, бажано, щоб батько і мати розмовляли з малюком однією мовою, рідною.

Розвитокдрібної моторики також впливає на формування мовлення дітей .

Розвиток рухливості органів артикуляційного апарату - важливий крок на шляху до правильного мовлення. Артикуляційна гімнастика необхідна для розвитку правильного мовлення.

Скільки слів повинна знати ваша дитина?

Яку кількість слів може засвоїти людина? Чи є якісь межі, кількісні показники для кожного вікового етап ужиття людини? Такі межі існують.

Словник кожної людини поділяється на пасивний і активний. Активний словник охоплює слова, якілюдина не тільки розуміє, а й повсякденно користується ними. Кількість слів в активному словнику людини визначає багатство і культуру її мови. Пасивний словник - це слова, які людина розуміє, але не завжди вживає. Пасивний словник завжди більший за активний.

Активний словник малюка постійно збільшується,вінстановить:

• до 1 року 6місяців- 10-15слів;

• у кінці2 року - 300слів;

• у кінці3 року - 1000слів;

• в 4 роки - 2 500слів;

• в 5 років- 3 500слів;

• в 6 років- 4 000слів;

• в 7років- 4 500слів.

У дорослої людини словник нараховує 6- 8 тисяч слів.

Якісний склад словника у дітей різного віку не однаковий. З усіх частин мови в активному словнику дитини переважают ьіменники - 50%,дієслова - 30%. Інші частини мови дитина вживає рідко. Дитина у 5 років надзвичайно допитлива, балакуча. Це сприяє швидкому збагаченню її активного словника: швидко засвоюються прикметники, числівники та інші частини мови.

Проте і в середньому дошкільному віці є свої труднощі у засвоєнні слів. Діти мало вживають прислівників, багатоскладових слів, слів на означення абстрактних понять, узагальнюючих назв предметів, слівв вічливості.

Активний словник дитини старшого дошкільного віку наближається до словника дорослої людини. Дитина вільно користується всіма частинами мови, правильно називає предмети, явища, їх ознаки та властивості.Батьки повинні постійно поповнювати словник дитини новими словами,уточнювати, пояснювати значення слів, активізувати пасивний словник, добиватися заміни діалектизмів, просторіччя словами літературної мови, збагачувати дитячу мову образними народними виразами.

Таблиця, в якій наведений орієнтовний порядок засвоєння дітьми звуків нашої мови.

ВІК ДИТИНИ ЗВУКИ МОВЛЕННЯ

Від1 до 2 років А,О,Е,М,П,Б

Від 2 до 3 роківУ, І,И, Т, Д, В, Ф, Г, К, Х, Н, Й

Від3 до 4років С, З, Ц

Від 4 до 5 років Ш, Ж, Ч, Щ

Від 5 до 6 років Л, Р

Що потрібно знати батькам?

МОВА - невичерпне джерело розумового розвитку дитини, скарбниця всіх знань.Важлива роль у формуванні особистості дитини, зокрема розвитку її мови, належить сім'ї. Адже перші слова, перші речення малятко чує і вимовляє в колі рідних людей- матері, батька, бабусі, дідуся.Однак дехто з батьків вважає, що дитина починає навчатися літературній мові лише у школі і не звертає належну увагу на формування мовлення дітей у дошкільному віці. Навчання ж мови починається не тоді, коли дитин ідають буквар, а з перших звуків, які вона починає вимовляти.

Отже, дорослі повинні прагнути до того, щоб забезпечити правильний мовленнєвий розвиток дитини, починаючи вже з перших місяців її життя. Правильне мовлення допомагає малюку встановлювати контакти з іншими дітьми, вільно передавати свої думки і побажання, сприяє успішному навчанню у школі. Малюків потрібно вчити правильно вимовляти звуки в словах, ставити наголос, користуватися відповідною інтонацією, правильно дихати під час мовлення. Дошкільнят навчають узгоджувати слова в реченнях в роді, числі й відмінках, правильно будувати речення. У дітей дошкільного віку потрібно виховувати й загальну культуру мовлення: вміння слухати звернену до них мову, дивитися в очі співрозмовнику, не перебивати дорослих, не втручатися в їх розмову.

Батьки в жодному разі не повинні залишатися байдужими до мовленнєвих недоліків своїх дітей. У колі своєї сім'ї дорослі розуміють дитину з пів слова і вона почуває себе впевнено. Але з віком розширюється коло спілкування дитини і мовленнєві вади стають на перешкоді швидкого встановлення контактів з однолітками, виникають різні труднощі, психологічні проблеми. Недостатньо розвине намова, бідність словникового запасу, проблеми у вимові звуків негативно впливають на загальний розумовий розвиток дитини.

Шановні батьки! Ви повинні орієнтуватися у вікових нормах розвитку всіх компонентів мовлення ( звуковимови, лексики, граматики, фонематичних процесів), щоб вчасно допомогти своїй дитині і у разі потреби звернутися до логопеда ще до навчання дитини у школі.

ПЕРЕВІРТЕРІВЕНЬ МОВЛЕННЄВОГО РОЗВИТКУ ВАШОЇ ДИТИНИ!

1.Обстеження рухливості органів артикуляційного апарату

Запропонуйте дитині виконати деякі вправи:

Вправи для губ:

• розтягнути губи в посмішку,

• зробити губами трубочку,

• закрити верхньою губою нижню і навпаки.

Вправи для язика:

• широко відкрити рот, підняти язик до верхніх зубів, потім опустити до нижніх;

• потягнутися кінчиком язика до правого куточка губ, потім до лівого;

• поклацати язиком.

Вправи для щелеп:

• порухати нижньою щелепою праворуч - ліворуч;

• порухати нижньою щелепою вперед-назад.

Запрошую на консультацію щодо діагностики мовленнєвого розвитку дитини. Інформація щодо контактів у вихователів Вашої групи.

Миру, успіху і терпіння !!!

У чому полягає робота вчителя-дефектолога

Існує професія, яка об'єднує медицину, педагогіку та психологію. Це дефектологія. Фахівець у галузі дефектології повинен стати кращим другом і порадником для особливих діток та їх батьків. Сучасний фахівець не тільки безпосередньо працює з дітьми, а й вивчає особливості та закономірності тих чи інших відхилень.

Дефектолог – фахівець, який працює з дітьми з обмеженими можливостями здоров’я.

Фахівців прийнято розділяти на дві категорії: тих, хто навчає і виховує дітей з обмеженими можливостями здоров’я та тих, хто працює в галузі корекційної педагогіки. Фахівців у галузі дефектології є кілька:

- учитель-дефектолог (тифлопедагог) – фахівець, який працює з дітьми, що мають проблеми із зором (тотально сліпі, слабозорі, з порушеннями (вадами) зору);

- учитель – дефектолог (сурдопедагог) – фахівець, який працює з дітьми, що мають проблеми зі слухом (тотально глухі, слабочуючі та з вадами слуху);

- учитель – дефектолог (корекційний педагог) – фахівець, який працює з дітьми з інтелектуальними порушеннями (розумовими вадами);

- учитель-дефектолог (логопед) – фахівець, який працює з усіма видами мовленнєвих порушень;

- учитель дефектолог (ортопедагог) фахівець, який працює з усіма видами порушень постави та дітьми з вадами опорно-рухового апарату, хворими на дитячий церебральний параліч.


Дефектолог виконує наступні функції:

- проводить глибоке і всебічне обстеження особливостей розвитку кожної дитини, веде роботу, спрямовану на компенсацію і корекцію недоліків розвитку дітей;

- розвиває основні психічні процеси у дітей (сприйняття, увага, пам’ять, мислення);

- розвиває навички спілкування і мовну діяльність дітей;

- веде консультування батьків, під час якого вони вчаться необхідних прийомів навчання і виховання своєї дитини;

- найголовніше завдання дефектолога – це допомогти дитині з особливими потребами (обмеженими можливостями) соціалізуватися, навчитися жити зі своєю особливістю, зрозуміти і прийняти себе.

Вчитель–дефектолог (корекційний педагог) планує і здійснює навчальну, виховну, корекційну, компенсаційну, реабілітаційну роботу з дітьми, які мають порушення у розумовому розвитку; забезпечує умови для засвоєння ними відповідних навчальних та компенсаційно-корекційних програм з урахуванням порушень, вікових індивідуальних особливостей дітей, сприяє їх соціальній реабілітації та адаптації, профорієнтації. Корекційний педагог вивчає і фіксує динаміку розвитку дітей, виробляє оптимальну педагогічну стратегію, проектує шляхи навчання, виховання, реабілітації та соціальної адаптації кожної дитини, обирає ефективні форми, методи, засоби навчально-виховного, корекційно-реабілітаційного процесу.


Основні завдання роботи вчителя-дефектолога:

- виправлення чи послаблення порушень психофізичного розвитку дитини;

- профілактика ускладнень структури розладу;

- створення умов для розвитку дитини з порушеннями інтелекту;

- цілісне формування особистості дитини;

- навчання батьків прийомів організації ігрової та навчальної діяльності дитини, окремих корекційних прийомів та методів.

Основні напрями корекційної роботи вчителя-дефектолога:

- встановлення емоційного контакту;

- сенсорний розвиток;

- формування уявлень про оточуючий світ;

- розвиток мовлення, комунікативних навичок;

- формування навичок орієнтування у просторі;

- формування елементарних математичних уявлень (логіко-математичний розвиток – для дітей шкільного віку) ;

- корекція пізнавальної діяльності.

Батькам потрібно пам'ятати, що більшу частину часу дитина проводить не в дитячому садку, школі, а в родині. Тому лише заняття дефектолога з дитиною не дадуть такого результату, який можна отримати при тривалій і цілеспрямованій роботі спеціалістів разом з батьками.

Дисграфія та її попередження

Найбільш поширеним видом мовленнєвого недоліку у дітей дошкільного і раннього віку є неправильна вимова звуків, особливо важких приголосних:с-з-ц, ш-ж-ч-щ, л-р. У цьому віці неправильна вимова звуків – це природний етап і з віком вона минає. Але за певних умов може закріпитись стійкий мовний дефект і привести до дисграфії.

Що таке дисграфія? Дисграфія визначається як специфічне і стійке порушення процесу письма, обумовлене відхиленнями в діяльності тих аналізаторів, які відповідають за процес письма.

Симптоми дисграфії– це специфічні або повторювані помилки на письмі, причому помилки ці не пов’язані з незнанням правил граматики. У чому специфіка помилок? Вони з’являються саме там, де, здавалося б, допустити помилку взагалі неможливо. Наприклад, замість слова«жук» дитина пише«зук», замість«вікно»-«ікно», «дікно». Є пропуски, заміни букв, недописування слів і злиття їх в одне довге слово. Є такі види дисграфії:

1) акустична(коли дитина погано диференціює звуки мови на слух, і відповідно, плутає їх на письмі –«як чує, так і пише»);

2) оптична(коли дитина погано засвоює зорові образи букв,букви їй здаються схожими одна на одну);

3) моторна дисграфія.Для неї характерні труднощі руху руки під час письма, порушення зв’язку звукових образів слів, слів із звуковими і зоровими образами.

Щоб запобігти таким вадам, батьки і дорослі повинні:

· правильно розмовляти з дітьми з моменту народження;

· речі називати чітко своїми назвами, не «сюсюкати», не «коверкати» слова;

· у формі гри з маленькими дітьми імітувати звуки тварин, шум вітру, дзюрчання води, голос труби, гуркіт мотора машини і т.д.

Артикуляційний апарат дитини тісно пов’язаний з дрібною моторикою пальців рук. Розвиваючи дрібну моторику пальців, дорослі розвивають артикуляційний апарат, тим самим попереджуючи в майбутньому вади звуковимови. Для цього потрібно:

· заохочувати дитину ліпити із пластиліну, особливо дрібні деталі;

· складати конструктор із дрібних деталей;

· на нитку нанизувати бісер, починаючи з великого, а закінчуючи найдрібнішим;

· складати мозаїку;

· малювати;

· виконувати аплікацію.

Корисно використовувати підручні засоби: відокремити горох від кукурудзи, квасолі; розсортувати ґудзики.

Також велику роль відіграє пальчикова гімнастика. У наших пальцях знаходяться всі нервові закінчення, які подають імпульси до кори головного мозку, де знаходяться «мовленнєві» центри. Тому дуже корисно виконувати такі вправи з дітьми.

Незалежно від успіхів дитини, слід намагатися створювати здоровий настрій перед школою, за яким би вона прагнула до знань, не боялася труднощів і була впевнена в своїх вміннях.

/Files/images/logoped/зображення_viber_2021-11-22_13-12-44-276.jpg

/Files/images/logoped/зображення_viber_2021-12-01_19-17-26-433.jpg

/Files/images/logoped/зображення_viber_2021-12-01_19-19-10-589.jpg

/Files/images/logoped/зображення_viber_2021-12-08_13-04-39-995.jpg

/Files/images/logoped/зображення_viber_2021-12-03_21-46-43-496.jpg
Осінь в гості завітала до дітей в садочок наш,
Листя враз розмалювала в жовтий, золотий окрас.
Що ж ми знаємо про красуню?
Розповімо залюбки, звуки осені покажем...
Долучайсьдо нас і ти!

https://youtu.be/xvihAVsvBg0

ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ ДІТЕЙ 5-6 РОКІВ

Дитинашостого рокужиттяпродовжує удосконалюватися через гру, малювання, спілкування з дорослими і однолітками, але поступово, найважливішим видом діяльності стає навчання.

Інтелектуальний розвиток дитини п’яти-шести років визначається комплексом пізнавальних процесів: уваги, сприйняття, мислення, пам'яті, уяви. Увага дитини цього вікового періоду характеризується мимовільністю; вона ще не може управляти своєю увагою і часто стає підвладною зовнішнім враженням. Виявляється це в тому, що дитина не може довго зосереджувати увагу на якомусь одному предметі, в частій зміні діяльності.

Складним для дитини є сприйняття часу - орієнтація в часі доби, в оцінці різних проміжків часу (тиждень, місяць, пора року, години, хвилини). Дитині ще важко уявити собі тривалість якої-небудь справи.

У дитини шостого року життя пам’ять як і раніше є мимовільною, яка базується на емоціях, інтересі. Тобто дитина легко запам'ятовує те, що її зацікавило. Але навіть в цьому випадку забуває дуже швидко.

Дитина добре орієнтується в просторі.

Різні ігри, конструювання, ліплення, малювання, читання розвивають у дитини такі розумові операції, як узагальнення, порівняння, абстрагування, встановлення причинно-наслідкових зв'язків.

Розвиток мовлення дітей 5-6 років

До п’яти років запас слів у дитини збільшується до 3500 і більше. Вона активно вживає узагальнюючі слова («одяг», «овочі», «тварини» і тому подібне), називає широке коло предметів і явищ навколишньої дійсності.

У словах вже не зустрічаються пропуски, перестановки звуків і складів; виняток становлять лише деякі важкі незнайомі слова (екскаватор).

У реченні використовуються всі частини мови. Дитина опановує всі звуки рідної мови і правильно вживає їх у мовленні.

Фонематичні процеси більш сформовані. Дитина здатна до фонетичного аналізу та синтезу.

В словнику активно накопичуються образні слова і вирази, стійкі словосполучення (ні світ ні зоря, на швидку руку і ін.) Дитина використовує синоніми, антоніми, багатозначні слова. Засвоюються граматичні правила зміни слів і з'єднання їх в речення. У цей період дитина активно спостерігає за явищами мови: намагається пояснити слова на основі їх значення, розмірковує з приводу роду іменників. Таким чином розвивається мовленнєва увага, пам'ять, логічне мислення і інші психологічні передумови, необхідні для подальшого розвитку дитини, її успішного навчання в школі.

Діти самостійно складають розповідь, переказують казки, що говорить про оволодіння одним з найвищих видів мовлення – монологічним мовленням.

У дошкільників виникає внутрішнє мовлення, що стає засобом формування й функціонування внутрішніх розумових дій. Поява внутрішнього мовлення є ознакою розвитку словесно-логічного мислення.

Поради батькам

Мовлення дитини розвивається шляхом наслідування мовленнялюдей, що її оточують. Тому малюк повинен чути лише правильне мовлення в сім'ї. Мова батька і матері, всіх членів сім'ї – це перший зразок, який наслідує дитина. Навіть якщо Ви мовчазні від природи – все рівно говоріть з малюком. Супроводжуйте свої дії словами! Озвучуйте будь-яку ситуацію, але лише якщо Ви бачите, що дитина чує і бачить Вас. Не говоріть в порожнечу, дивіться малюку в очі. Це особливо важливо, якщо Ваш нащадок надмірно активний і постійно рухається. Завжди підтримуйте прагнення дитини до спілкування, вислуховуйте її уважно, не обривайте. Відповідайте на всі питання спокійно, неквапливо, чітко, виразно, середньої сили голосом, правильно виголошуйте звуки і слова – це допоможе малюку швидше опанувати правильне мовлення.

Поважайте дитину! У ті моменти, коли малюк говорить, вимикайте гучну музику, дайте йому можливість чути себе і Вас. Не наслідуйте неправильне мовлення дитини, не сюсюкайте з нею. Говоріть простими словами, короткими фразами, дотримуйте паузи між фразами, тоді і діти, наслідуючи Ваше мовлення, учитимуться правильно говорити.

Не допускайте у дітей швидкого мовлення. Некваплива, правильна, чітка вимова запобігає дефектам мовлення. У навчанні і розвитку мови дітей створюйте ігрові ситуації. Читайте малюку хороші вірші, казки, розповіді; перечитуйте їх по декілька разів, діти краще сприймають знайомі тексти. Не перенавантажуйте дитину мовленнєвим матеріалом, не давайте дітям молодшого віку заучувати довгі вірші, при виборі книг користуйтеся порадами вчителів, вихователів, логопедів.

Звертайте особливу увагу на розвиток дрібної моторики – точних рухів пальців рук. Моторика тісно пов'язана з розвитком мовлення. Ліплення, малювання, ігри з дрібними предметами – все це допоможе мовленню, а в майбутньому і в опануванні письма. Будьте терплячі, поблажливі, обережні. Пам'ятайте: лише Ви і Ваша віра в сили і здібності дитини можуть допомогти їй. Активно радійте успіхам малюка, частіше хваліть його!

Консультація для батьків

Автоматизація звуків. Взаємозв'язок батьків і логопеда

Нарешті, настав довгоочікуваний момент:ваша дитина навчилася вимовляти важкий для ньогозвук.Алеяк часто Ви буваєте розчаровані тим, що, повторюючизвукізольовано на прохання дорослих або за власною ініціативою, малюк не вимовляєйого в самостійному мовленні, яке залишається практично без змін.

Це цілком закономірне явище, яке говорить про те, що прийшов час для важливого етап у логопедичної роботи - автоматизації(закріплення) правильної вимови. Наскільки постановка звуку клопітка праця логопеда,що вимагає спеціальних знань і навичок, настільки втоматизація звуків- співпраця дитини та її батьків.Ця співпраця може вирішувати не тільки завдання формування правильної вимови, але так само сприяти встановленню довірливих стосунків у сім'ї, коли дитина прагне до спілкування зі своїми близькими. Паралельно ви зможете розвинути увагу, пам'ять, мислення, уява - психічні процеси, тісно пов'язаніз промовою, достатній рівень сформованості яких необхідний для успішного навчання.

Мета даного етапу - добитися правильної вимови звуку під фразової мови,тобто у вільній, звичайної. Це вироблення нового досвіду, що вимагає тривалої систематичної тренування. Потрібно послідовно ввести поставлений звук в склади,слова, пропозиції і в самостійне мовлення. До нового матеріалу слід переходити тільки в тому випадку, якщо засвоєний попередній. Повинен пройти якийсь час і безліч тренувань, щоб дитина могла безпомилково вимовити поставлений звук.

Чому так відбувається?

Відповідь на це питання дав академік І. П. Павлов, який вивчав умовно-рефлекторні зв'язки, що формуються в корі головного мозку людини. Будь-який автоматизований рух м'язів(чи то рук, чи то ніг, чи язика) - спочатку виконується за участю свідомості, багаторазове повторення одного і того ж руху дозволяє виконувати цей рух несвідомо, не витрачаючи на це масу енергії.Це називається «динамічним стереотипом»,«автоматизмом».

Шановні батьки, перед вами постає непросте завдання:дитині треба допомогти закріпити нову навичку в мовленні і швидше«загальмувати»,«забути»дефектний вимова. Логопед і вихователі нескінченно«поправляють»мовлення дитини, автоматизуючи поставлені звуки, доки та перебуває в садочку, І дуже важливо, щоб удома вимоги до вимови ваших дітей були такі ж.

Швидкість введення звуків у мовлення у всіх дітей індивідуальна, деяким дітям достатньо лише кількох занять ізвук автоматизований в самостійному мовленні, а у інших цей процес затягується на тривалий час - залежить це і від індивідуальних особливостей дитини. Необхідно проводити щоденні заняття завтоматизації.

На що звернути увагу при виконанні домашньогозавдання ?

1. Артикуляційну і дихальну, пальчикову гімнастику слід робити разом з дитиною. Заняття проводите в ігровій формі, показуючи, що це цікаво вам самим; всі завдання виконуються до кінця; займаючись з дитиною, не засмучуйтеся самі і не турбуйте малюка, якщо він не справляється з чимось.

2.Звуковимова.Завдання логопеда - поставити звук, автоматизувати його в складах,словах, але якщо вдома завдання не буде виконано, то помітних зрушень може і не бути. Що стосується звуковимови,то чим частіше ви будете займатися, тим швидше виправлений звук закріпиться в мові.Вправи повинні бути щоденними.Роботу завтоматизації виправлених звуків можна порівняти зіспортом:результат залежить від тренувань. Увесь мовний матеріал повинен бути відпрацьований,потрібно домагатися правильного і чіткого виконання дитиною завдання, навіть шляхом заучування. Важливо!!! Щодня закріплювати поставлений звукі стежити за правильною вимовою його в самостійному мовленні дитини.

3. Дрібна моторика. Ще раз хочеться підкреслити,що дитина повинна малювати, штрихувати, вирізати, наклеювати своєю рукою. Дорослий може показати, пояснити, як виконувати завдання. Головне, щоб дитина тренувала свою руку,розвивала дрібну моторику, готувала руку до письма.

Таким чином,виправлення мовлення - тривалий процес, що вимагає систематичних занять.

Яка ж роль сім'ї, в подоланні мовленнєвих порушень у дітей?

Не треба думати, що мовленнєві дефекти зникнуть самі собою з часом. Для їх подолання необхідна систематична, тривала корекційна робота, в якійвам,батькам,відводиться значна роль, оскільки більше часу дитина проводить вдома з близькими йому людьми, алогопедичне заняття загальною тривалістю близько 1 години в тиждень.

Як формувати правильне ставлення до мовленнєвого порушення удитини:

• не лаяти дитину за неправильну вимову, частіше хвалити його за успіхи;

• виправляти неправильну вимову, стимулювати старанність дитини;

• не звертати увагу на запинання і повтори складів і слів;

• здійснювати позитивний настрій дитини на заняттях.

Батьки, будьте готові до тривалої психологічної підготовки не тільки дитини, але і самих себе до занять із ним.

Розвиток дрібної моторики. Пальчикова гімнастика "Вітання"
/Files/images/2021/лог 5.JPG
Орієнтування в просторі та часі. Вживання прийменників за, у, біля, на, під, між,посеред
/Files/images/2021/лог 4.JPG
Робота в групі. Дидактична гра "Доповни речення"
/Files/images/2021/лог 3.JPG
Лексика. Збагачення словникового запасу. Багатозначні слова
/Files/images/2021/лог 2.JPG
Автоматизація звука (Ж) в словах
/Files/images/2021/лог 1.JPG

Рівень розвитку дрібної моторики — один з показників готовності дитини до шкільного навчання, адже рівень розвитку мовлення прямо залежить від ступеня сформованості тонких рухів пальців рук. Зазвичай, якщо рухи пальців розвинені відповідно до віку, то й мовленнєвий розвиток — у межах вікової норми. Якщо ж розвиток рухів пальців відстає, то затримується і розвиток моторної сторони мовлення, хоча загальна моторика при цьому може відповідати нормі. На жаль, не всі батьки знають про таку взаємозалежність, а тому часто втрачають можливість вчасно допомогти дитині уникнути проблем у мовленнєвому розвитку.

Нам все частіше доводиться зустрічати дітей 4-5 років, які тримають ложку в кулаці, не вміють правильно тримати пензлик чи олівець, користуватися ножицями, іноді не можуть застебнути ґудзики, зашнурувати черевики, зав'язати шарф тощо.

Не секрет, що деяким батькам простіше посадити дитину перед телевізором або за комп'ютер, увімкнувши повнометражний мультфільм або поставивши гру на годинку, щоб дитина не відволікала від розмов по телефону з подругою або інших дорослих справ.

Лише деякі батьки визнають той факт, що їм важко спокійно чекати, поки їхня дитина самостійно зашнурує черевики, застебне всі маленькі ґудзики на сорочці, доїсть кашу тощо. Тому вони купують замість черевиків зі шнурками черевики на липучках, замість сорочки — светр на блискавці, самі годують дитину, щоб звільнити час для інших справ. Мало хто з батьків замислюється над тим, що така економія часу позбавляє їхню дитину змоги розвивати рухи пальців рук, а отже, і поліпшувати якість мовлення.

(Джерело: http://krasnokutsk-logoped.edu.kh.ua/)

Консультація - заклик до батьків «Не припиняйте заняття!»
Шановні батьки!

До вашої уваги пропоную гру «Бім-бом» https://www.youtube.com/watch?v=aXZWgOf2lSA на розвиток зорово-слухової та моторної (рухової) координації, за допомогою якої хотілося б пояснити терміни виправлення мовленнєвих порушень, а також важливість щоденних тренувань артикуляційного апарату у вигляді артикуляційної гімнастики, дихальних вправ, вправ на закріплення вимови поставлених звуків. Ця гра саме для вас, для дітей вона надто складна. По суті, нічого особливого:треба під музику відтворити, скажімо так, лінійну послідовність зовсім простих рухів: хлопок в долоні, по колінах та клацнути пальцями по схемі, яка з’являється вгорі на картинці. Здавалося б, нічого складного в першому варіанті, коли темп музики повільний. А коли він прискорюється? Чи вийде у вас з першого разу все зробити без помилок? Спробуйте. А потім продовжимо…Ну як, впорались? З якого разу вам вдалося безпомилково все виконати? Все вийшло з першого разу чи потрібно було потренуватись?

До чого все це я веду? Справа в тому, що вимова слів – досить складний процес. Адже кожен звук у слові – це також певна послідовність рухів, але більш тонких рухів артикуляційного (мовленнєвого) апарату: язика, губ, твердого і м’якого піднебіння, зубів, а також включення дихання у весь цей процес. А склад і слово – це декілька таких послідовностей або моторних схем. І ці схеми дитині треба запам’ятати, засвоїти та ще й навчитися переключатися вчасно з одного руху на інший. Все це вимагає довільної уваги, сконцентрованості, а також включення в цей процес когнітивних функцій мозку (тобто здатності розуміти, пізнавати, вивчати, усвідомлювати,сприймати і переробляти зовнішню інформацію). Отже, процес виправлення порушень мовлення відбувається через призму індивідуальних особливостей дитини. Такими особливостями, на жаль, є швидка стомлюваність, низький рівень працездатності, короткотривала пам’ять, недостатня сформованість слухової уваги, слухового сприймання. Тому весь процес корекції може бути розтягнутий у часі. І який би не був хороший логопед, без вашої допомоги, дорогі тата і мами, впоратись із проблемою досить важко, а іноді – неможливо. Тому, не припиняйте заняття, виконуйте артикуляційні вправи, закріплюйте вимову поставлених звуків, грайте в граматичні ігри, щоб набуті навички закріплювались і не довелося розпочинати все з початку.

Успіхів вам і терпіння!

Кiлькiсть переглядiв: 586

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.