Повернутися до звичайного режиму

/Files/images/лого.jpg

Гоженко Світлана Олександрівна

вчитель - логопед
Сумський державний педагогічний інститут ім. А.С. Макаренка
Спеціальність «Спеціальна освіта. Логопедія»
освіта повна вища, спеціаліст, педагогічний стаж - 25 років

Мовленнєва функція є однією з важливих психічних функцій людини. В процесі мовного розвитку формуються вищі форми пізнавальної діяльності, здібності до понятійного мислення.

Оволодіння здатністю до мовного спілкування створює передумови для специфічних людських соціальних контактів, завдяки яким формується та уточнюються уявлення дитини про довкілля, вдосконалюються форми його відображення. Мовлення сприяє також усвідомленню, плануванню та регуляції поведінки дошкільника.

Порушення мовлення впливають на весь психічний розвиток дитини, відображаються на її діяльності, поведінці. Важкі ж порушення мовлення можуть уповільнити інтелектуальний розвиток, особливо формування вищих рівнів пізнавальної діяльності. Це обумовлено тісним взаємозв’язком мовлення та мислення.

Дитина живе в соціумі, і тому обмеженість спілкування може вплинути на формування особистості дитини, викликати психічні нашарування, специфічні особливості емоційно-вольової сфери, сприяти розвитку таких рис характеру як: сором’язливість, нерішучість, замкнутість, негативізм, почуття неповноцінності. Все це негативно впливає на оволодіння грамотою, на успішність в цілому, на вибір професії.

Завдання логопеда полягає в тому, щоб допомогти дитині подолати недорозвиток мовлення, і цим забезпечити повноцінний, рівнобічний її розвиток.

Логопедичний вплив реалізується на логопедичних заняттях.

Основними завданнями логопедичних занять, які сформульовані Т.Б.Філічовою та Г.В.Чіркіною, є:
Розвиток лексико-граматичної сторони мовлення:
  • розвиток розуміння мовлення;
  • розвиток вміння спостерігати та осмислювати предмети та явища довкілля, їх називати;
  • формування узагальнених понять;
  • формування практичних навичок словотворення й словозміни;
  • виховання вміння вживати речення різних конструкцій.
Розвиток фонетико-фонематичної сторони мовлення:
  • формування правильної вимови звуків;
  • розвиток фонематичного слуху та сприймання;
  • закріплення навичок вимови слів різної складової структури;
  • підготовка до здійснення елементарного звукового аналізу та синтезу;
  • контроль за виразністю мовлення.
Навчання дітей самостійному висловлюванню:
  • передавання вражень про побачене;
  • передавання вражень про події в довкіллі;
  • переказування в логічній послідовності змісту сюжетних малюнків та їх серій;
  • складання розповідей-описів за зразком педагога, за схемою, за опорними словами, за уявою тощо.

ГРАФІК РОБОТИ

ВЧИТЕЛЯ – ЛОГОПЕДА ЛОГОПЕДИЧНОГО ПУНКТУ
ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ (ЯСЛА-САДОК) №17 «КАЗКА»
ПЕРВОМАЙСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
НА 2023/2024 НАВЧАЛЬНИЙ РІК
Понеділок 8.20 – 11.50
Середа 8.20 – 11.30, 14.30 -15.00
П’ятниця 8.20 – 11.40
Консультативна допомога батькам
Понеділок 11.30-11.50 (20 хв)
Середа 11.30-11.40 (10хв)
КОНСУЛЬТАТИВНА ДОПОМОГА ВИХОВАТЕЛЯМ
Середа 11.30-11.50 (20 хв)
П’ятниця 11.30-11.40 (10 хв)

ЖОВТЕНЬ 2023

Інформація про роботу з дітьми у жовтні 2023 року

https://youtube.com/watch?v=xWnwAfZPVv4&feature=shared

ВЕРЕСЕНЬ 2023

Інформація про роботу з дітьми у вересні 2023 року

https://youtu.be/0Y7i4g4IRSk?feature=shared

КОНСУЛЬТАЦІЯ "МІМІКА І КОМУНІКАЦІЯ"

Наше тіло — один із головних героїв будь-якої комунікації з людьми. Воно видає все: невпевненість, страхи, комплекси, комунікаційні бар’єри. Можна безкінечно вдавати з себе успішного та впевненого, але жестикуляція, міміка та манера поведінки розкажуть усю правду.

Працювати над невербальною комунікацією дуже важливо, адже вона допомагає розставити акценти й ефективніше доносити свої думки.

Важливою складовою успішного спілкування є міміка. Міміка — рухи м'язів обличчя, що виражають почуття і психічний стан людини. Міміка посідає значне місце в процесі комунікації як додатковий засіб вираження і сприймання емоційного стану людей, оскільки вона невіддільна від усього складу думок, дій, почуттів людини і є органічним виявом її внутрішнього життя.

Ви звертали увагу, як діти показують свої емоції. Які засоби вони використовують частіше?

Емоції, які ви можете передати за допомогою міміки, — це своєрідні спеції. Без них будь-яка комунікація стає прісною. Щоб уникнути цього, міміку потрібно «оживити». Особливо це актуально насьогодні!!!

Техніка, яка допоможе досягти цього, досить проста. Потрібно перед дзеркалом або ж камерою відігравати різні вирази обличчя. Почніть кожного ранку свідомо практикувати різні емоції — радість, здивування, гнів, злість.

Вправи для розвитку мімічної мускулатури

https://www.facebook.com/watch/?v=1135652456797432

Мімічна гімнастика та артикуляційні вправи, які часто використовують у роботі з дітьми, дають можливість підготувати і натренувати м’язи та нервові закінчення для подальшої роботи із постановкизвуків, роботи над чіткою дикцією й сформувати більш точні рухи органів артикуляційного апарату під час мовлення.

Щоб одержати хороші результати, під час виконання вправ необхідно дотримуватися таких рекомендацій:

• усі вправи виконувати перед дзеркалом. Найкраще використовувати велике дзеркало, у якому дитина буде бачити себе і логопеда;

• акцентувати увагу під час виконання вправи тільки на одній групі м’язів;

• вправи виконувати плавно, ритмічно й спокійно.

1. Зморщування всього обличчя і розтягнення його в довжину з відкриванням рота.

2. Піднімання і опускання брів. При підніманні брів очі широко розплющуються, на лобі з’являються горизонтальні зморщки; при опусканні – очі майже заплющуються і над переніссям утворюються вертикальні і горизонтальні зморщки.

3. Одночасне заплющування і розплющування очей.

4. Поперемінне заплющування правого і лівого ока.

5. Одночасне, потім поперемінне примружування очей.

6. Поперемінне підіймання кутиків рота. У спокійному стані лівої половини рота підіймання правого кутика рота, і навпаки.

7. Одночасне підіймання обох кутиків рота.

8. Щелепи зімкнені. Поперемінне підіймання кутиків рота:

А) із заплющуванням відповідного ока (підіймається вся щока);

Б) без заплющування очей, з мінімальним підійманням щоки.

9. Зуби та губи зімкнені. Одночасне опускання кутиків рота. Дихання через ніс.

10. Зуби і губи зімкнені. Почергове опускання лівого і правого кутиків рота. Дихання через ніс.

11. Розслабити м’язи обличчя, заплющити очі, нижню щелепу злегка опустити.

12. Надування обох щік одночасно.

13. Надування правої і лівої щік почергово (переганяти повітря із однієї щоки в іншу).

14. Втягування щік в ротову порожнину між зубами, губи витягнуті вперед.

15. Поперемінне надування і втягування щік.

16. Смоктальні рухи: зімкнені губи витягуються вперед хоботком, а потім повертаються в нормальне положення. Щелепи зімкнені.

17. Оскал: губи при зімкнених щелепах сильно розтягуються в сторони, вверх, вниз, оголюючи обидва ряди зубів, щільно притискаючись до ясен, а потім знову спокійно змикаються.

18. Підіймання верхньої губи; оголюються лише верхні зуби.

19. Відтягування вниз нижньої губи; оголюються лише нижні зуби.

20. Набирання повітря під верхню губу; під нижню губу.

21. Вібрація губ (фиркання коня).

22. Беззвучна вимова звуків [а], [о], [у]; їх чергування ([а-у], [и-у]).

Для написання бесіди використовувала матеріал наданий логопедом-дефектологом Христиною Гайдар.


КОНСУЛЬТАЦІЯ "РОЗВИТОК ФОНЕМАТИЧНОГО СЛУХУ"

Фонематичний слух-це здатність дитини виділяти і диференціювати фонеми рідної мови. Фонематичний слух формується з шестимісячного віку і перевіряється на рівні слова. Вже до року дитина повинна розуміти, де іграшка «ведмедик», а де іграшка «мишка». На основі фонематичного слуху формується сприйняття - уміння:

- визначати наявність або відсутність звуку в слові;

- визначати позицію звуку в слові;

- визначати лінійну послідовність звуків і їх кількість.

Особливо важливим фонематичний слух є для розрізнення фонетично дуже схожих слів наприклад: «коса – коза», «мишка — миска», «каска – казка – кашка».

Чому важливо розвивати фонематичний слух?

Формування фонематичного слуху дуже важливе, так як його несформованість призводить до недоліків засвоєння письма, тобто до дисграфії, а також викликає труднощі під час навчання читання. При своєчасному розвитку фонематичного слуху легше коректується і звуковимова дітей.

Перший рівень - впізнавання немовних звуків.

Розрізнення на слух немовних звуків є фундаментом і основою розвитку фонематичного слуху.

"Вгадай, що звучало".

Уважно послухайте з дитиною шум води, шелест газети, дзвін ложок, скрип дверей та інші побутові звуки. Запропонуйте дитині закрити очі і відгадати - що це звучало?

Другий рівень - розрізнення звуків мови по тембру, силі і висоті.

Гра "Впізнай свій голос".

Запишіть на диктофон голоси близьких людей і голос самої дитини. Попросіть його вгадати - хто говорить.

https://www.youtube.com/watch?v=qg3XW_4jhno&t=5s

https://www.youtube.com/watch?v=DrxiUj7BAic

КОНСУЛЬТАЦІЯ

Як організувати логопедичні заняття вдома

ПОРАДИ ЛОГОПЕДА:

1. Для досягнення результату необхідно займатися з дитиною регулярно та систематично! Заняття повинні бути цікавими, не примусовими, не слід перетворювати їх на додаткові навчальні години. Заняття можуть проводитися під час прогулянок, поїздок. Але деякі види занять вимагають обов'язкової спокійної ділової обстановки, а також відсутності відволікаючих чинників.

2. Тривалість заняття без перерви не повинна перевищувати 15-20 хвилин. Час занять повинен бути сталим у режимі дня, адже це дисциплінує дитину, сприяє засвоєнню навчального матеріалу. Не перевтомлюйте малюка! Не перевантажуйте інформацією! Це може стати причиною заїкання. Починайте заняття з 3-5 хвилин у день, поступово збільшуючи час. Деякі заняття (наприклад, на формування лексико-граматичних категорій) можна проводити під час прогулянок. Адже після 15-20 хвилин заняття увага дитини розсіюється, і вона не буде здатна сприймати інформацію. Є діти, які не можуть сконцентруватися і на цей час, адже кожна дитина - індивідуальна. Якщо Ви побачите, що увага дитини розсіяна, що вона вже зовсім не реагує на звертання, як би Ви не старалися і не залучали всі знайомі Вам ігрові моменти, значить, заняття необхідно припинити або перервати на деякий час.

3. Необхідно визначити, хто саме з дорослого оточення дитини буде нею займатися, виконуючи завдання логопеда; варто дотримуватися єдиних вимог, які будуть ставитися до дитини.

4. При отриманні завдання уважно ознайомтеся з його змістом, переконайтеся в тому, що воно Вам зрозуміле. У випадку виникнення труднощів проконсультуйтеся з вихователем або логопедом.

5.Привчайте дитину до самостійного виконання завдань. Не слід поспішати, показуючи, як потрібно виконувати завдання, навіть якщо дитина засмучена невдачею. Допомога дитині повинна бути своєчасною і в розумних межах.

6. Потрібно урізноманітнювати форми проведення занять, чергувати завдання зі збагачення словника із завданнями з розвитку пам'яті, уваги, звуковимови, розвитку мовлення.

7. Необхідно підтримувати в дитини бажання займатися, стимулювати її до подальшої роботи, заохочувати успіхи, вчити долати труднощі.

8. Будьте терплячими до дитини, уважними під час занять. Ви повинні бути доброзичливими, співчутливими, але водночас досить вимогливими. Не забувайте відзначати успіхи дитини, хвалити її за досягнуті результати.

Фрази для успішної роботи:

· Ти молодчина!

· Ура! Нам це вдалося зробити!

· У тебе вийшло ще краще, аніж минулого разу!

· О! Чудова робота!

· Це неймовірно!

· Як чудово ти придумав!

· Це приголомшливо!

· Я пишаюсь твоїми успіхами!

· Ти зробив (зробила) ще один крок до успіху!

· Ти це зробив! Ура!

Консультація "Стосунки в сім’ї – фундамент майбутнього дитини" (жовтень 2022)

Сімейне виховання має величезне значення у вихованні, освіті і становленні будь-якої людини. Можна сказати, що це фундамент, на якому будується все подальше життя. І від того, наскільки добротний, і твердий цей фундамент залежить дуже багато чого в долі людини. Якими близькими для кожної людини є слова сім'я, родина, батько, мати…! Саме в сім'ї у нас формуються найглибші людські почуття: доброта, чуйність, любов, милосердя, взаємодопомога тощо. Основними суб’єктами виховання є батьки, які мають зрозуміти, що головною метою виховання і освіти має стати формування високоморальної, добропорядної, чесної особистості.

Чому про це розповідає вчитель-логопед?

Завдання вчителя логопеда навчити дитину правильної звуковимови, грамотно формулювати речення, збагачувати словниковий запас; розвивати пам’ять, уяву, мислення; виховувати почуття чуйності, доброти, любові до природи, проводити корекцію мовлення тощо. А це тісно пов’язано з роботою і вихователів, і батьків.

Чинники, які впливають на розвиток дитини

Найважливіший скарб людини – це здоров’я. Нині не викликає сумніву той факт, що всі діти вимагають певної психологічної підтримки, оскільки перебувають під впливом низки несприятливих чинників.

Чим відрізняється психічне здоров’я від психологічного?

Психічне здоров’я –це стан благополуччя, при якому людина може реалізувати свій власний потенціал, справлятися зі звичайними життєвими стресами, продуктивно й плідно працювати.

Психологічне здоров’ястосується особи та є сукупністю психічних властивостей людини, які постійно розвиваються. Ці властивості допомагають особі знайти свій шлях , який дасть змогу їх виконати певну життєву мету, а також гармонізують потреби окремої особи й суспільства загалом. Проблеми психологічного характеру піддаються корегуванню набагато легше, ніж психічного.

Нервові, нестабільні батьки – нервова й нестабільна дитина.

Ускладнюються сімейні відносини, а страждають від цього насамперед діти. Ці відносини відображаються в напружених взаєминах між дітьми.

Експерти Всесвітньої організації охорони здоров’я довели, що порушення психічного здоров’я набагато частіше відбувається в дітей, які страждають від недостатнього спілкування з дорослими та їхнього ворожого ставлення, ростуть в умовах сімейних суперечок.

Діти – це стримувальний чинник. Тому під час виховання дитини батькам необхідно стежити за своєю поведінкою, адже саме їхня поведінка є прикладом для дітей.

Проведіть експеримент:

Уявіть, що склянка води – це дитина (чиста, прозора, наївна).

Сіль – пекучі, образливі слова.

Перець – пекучі образливі слова.

Грудка землі – жорстокі слова.

Усе добре змішуємо – отримуємо – стан дитини. Скільки мене часу, доки все осяде, забудеться? А варто легенько збовтати і все підніметься на поверхню та спричинить нові стреси та неврози у дитини.

В гарній, дружній сім’ї діти ростуть в атмосфері любові, ласки, чуйного і добродушного відношення один до одного.

Переживання і різні думки виникають у дітей кожного разу, коли вони бувають свідками подібних, принижуючих сцен між батьками. В ці страшні хвилини хлопчики і дівчата уже не плачуть від страху, у них у такі хвилини народжується недовіра до людей, злоба, жорстокість, настороженість не тільки до батьків.Чим частіше дитина буде відчувати подібні переживання, тим важче йому буде потім повірити в добрі відчуття, благородність людей.

Сімейна атмосфера, в якій виростає чесна, проста скромна людина, яка з любов’ю ставиться до людей, батьків створюється там, де

-не виховують боязкість жорстокими фізичними покаранням;

- розвивають у дітей вольові якості характеру, прививають їм добросовісне відношення до праці;

- виховують у дітей любов та повагу до дорослих.

Діти – це губки, які впитують все, що їм цікаве, те, що дивує, те, що їм пропонують люди, яких вони люблять і поважають. Якщо батьки ставляться до виховання за принципом: у ЗДО вихователі навчать, вчителі – в школі, а самі залишатимуться осторонь та лише шукатимуть оправдання своїм діям (точніше бездіяльності), то і результат буде відповідним.

Позитивне налаштування батьків, ваше включення в процес навчання, підтримка, співпраця з педагогами сприяє кращому засвоєнню матеріалу, розвитку психічних процесів, емоційно-вольової сфери.

Пам’ятайте, що дитина – дзеркало життя своїх батьків. Зробіть все, щоб дитинство і майбутнє ваших дітей було прекрасним. Не забувайте, що тільки «покращуючи» себе можна допомогти дитині. Вдосконалюйтесь разом із дітьми, використовуйте шанс, наданий життям.

Пропоную переглянути відео за цим посиланням:

https://www.google.com/search?q=%D1%81%D1%82%D0%B1+%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82+%D0%B7+%D0%BB%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%8E+%D0%B4%D0%BB%D1%8F+%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9&oq=%D1%81%D1%82%D0%B1+%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82+%D0%B7+%D0%BB%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%8E+%D0%B4%D0%BB%D1%8F+%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9&aqs=chrome..69i57j33i160.15207j0j7&sourceid=chrome&ie=UTF-8#fpstate=ive&vld=cid:66628054,vid:j7xntH2oOpw

Розвиток правильного мовлення

Мабуть, кожну родину, де росте малюк, непокоїть питання, як забезпечити повноцінний розвиток дитини в дошкільному віці та мовленнєвий розвиток у період дистанційного навчання.

Розвиток мовлення дитини починається від народження. Навички правильного мовлення дитина набуває в сім’ї. Все те, що роблять батьки для загального та мовленнєвого розвитку своєї дитини,має велике значення для всього її подальшого життя.

Мовленню необхідно вчити, перш за все, шляхом особистого прикладу. Дитина повинна чути правильне, чітке мовлення, бажано, щоб батько і мати розмовляли з малюком однією мовою, рідною.

Розвитокдрібної моторики також впливає на формування мовлення дітей .

Розвиток рухливості органів артикуляційного апарату - важливий крок на шляху до правильного мовлення. Артикуляційна гімнастика необхідна для розвитку правильного мовлення.

Скільки слів повинна знати ваша дитина?

Яку кількість слів може засвоїти людина? Чи є якісь межі, кількісні показники для кожного вікового етап ужиття людини? Такі межі існують.

Словник кожної людини поділяється на пасивний і активний. Активний словник охоплює слова, якілюдина не тільки розуміє, а й повсякденно користується ними. Кількість слів в активному словнику людини визначає багатство і культуру її мови. Пасивний словник - це слова, які людина розуміє, але не завжди вживає. Пасивний словник завжди більший за активний.

Активний словник малюка постійно збільшується,вінстановить:

• до 1 року 6місяців- 10-15слів;

• у кінці2 року - 300слів;

• у кінці3 року - 1000слів;

• в 4 роки - 2 500слів;

• в 5 років- 3 500слів;

• в 6 років- 4 000слів;

• в 7років- 4 500слів.

У дорослої людини словник нараховує 6- 8 тисяч слів.

Якісний склад словника у дітей різного віку не однаковий. З усіх частин мови в активному словнику дитини переважают ьіменники - 50%,дієслова - 30%. Інші частини мови дитина вживає рідко. Дитина у 5 років надзвичайно допитлива, балакуча. Це сприяє швидкому збагаченню її активного словника: швидко засвоюються прикметники, числівники та інші частини мови.

Проте і в середньому дошкільному віці є свої труднощі у засвоєнні слів. Діти мало вживають прислівників, багатоскладових слів, слів на означення абстрактних понять, узагальнюючих назв предметів, слівв вічливості.

Активний словник дитини старшого дошкільного віку наближається до словника дорослої людини. Дитина вільно користується всіма частинами мови, правильно називає предмети, явища, їх ознаки та властивості.Батьки повинні постійно поповнювати словник дитини новими словами,уточнювати, пояснювати значення слів, активізувати пасивний словник, добиватися заміни діалектизмів, просторіччя словами літературної мови, збагачувати дитячу мову образними народними виразами.

Таблиця, в якій наведений орієнтовний порядок засвоєння дітьми звуків нашої мови.

ВІК ДИТИНИ ЗВУКИ МОВЛЕННЯ

Від1 до 2 років А,О,Е,М,П,Б

Від 2 до 3 роківУ, І,И, Т, Д, В, Ф, Г, К, Х, Н, Й

Від3 до 4років С, З, Ц

Від 4 до 5 років Ш, Ж, Ч, Щ

Від 5 до 6 років Л, Р

Що потрібно знати батькам?

МОВА - невичерпне джерело розумового розвитку дитини, скарбниця всіх знань.Важлива роль у формуванні особистості дитини, зокрема розвитку її мови, належить сім'ї. Адже перші слова, перші речення малятко чує і вимовляє в колі рідних людей- матері, батька, бабусі, дідуся.Однак дехто з батьків вважає, що дитина починає навчатися літературній мові лише у школі і не звертає належну увагу на формування мовлення дітей у дошкільному віці. Навчання ж мови починається не тоді, коли дитин ідають буквар, а з перших звуків, які вона починає вимовляти.

Отже, дорослі повинні прагнути до того, щоб забезпечити правильний мовленнєвий розвиток дитини, починаючи вже з перших місяців її життя. Правильне мовлення допомагає малюку встановлювати контакти з іншими дітьми, вільно передавати свої думки і побажання, сприяє успішному навчанню у школі. Малюків потрібно вчити правильно вимовляти звуки в словах, ставити наголос, користуватися відповідною інтонацією, правильно дихати під час мовлення. Дошкільнят навчають узгоджувати слова в реченнях в роді, числі й відмінках, правильно будувати речення. У дітей дошкільного віку потрібно виховувати й загальну культуру мовлення: вміння слухати звернену до них мову, дивитися в очі співрозмовнику, не перебивати дорослих, не втручатися в їх розмову.

Батьки в жодному разі не повинні залишатися байдужими до мовленнєвих недоліків своїх дітей. У колі своєї сім'ї дорослі розуміють дитину з пів слова і вона почуває себе впевнено. Але з віком розширюється коло спілкування дитини і мовленнєві вади стають на перешкоді швидкого встановлення контактів з однолітками, виникають різні труднощі, психологічні проблеми. Недостатньо розвине намова, бідність словникового запасу, проблеми у вимові звуків негативно впливають на загальний розумовий розвиток дитини.

Шановні батьки! Ви повинні орієнтуватися у вікових нормах розвитку всіх компонентів мовлення ( звуковимови, лексики, граматики, фонематичних процесів), щоб вчасно допомогти своїй дитині і у разі потреби звернутися до логопеда ще до навчання дитини у школі.

ПЕРЕВІРТЕРІВЕНЬ МОВЛЕННЄВОГО РОЗВИТКУ ВАШОЇ ДИТИНИ!

1.Обстеження рухливості органів артикуляційного апарату

Запропонуйте дитині виконати деякі вправи:

Вправи для губ:

• розтягнути губи в посмішку,

• зробити губами трубочку,

• закрити верхньою губою нижню і навпаки.

Вправи для язика:

• широко відкрити рот, підняти язик до верхніх зубів, потім опустити до нижніх;

• потягнутися кінчиком язика до правого куточка губ, потім до лівого;

• поклацати язиком.

Вправи для щелеп:

• порухати нижньою щелепою праворуч - ліворуч;

• порухати нижньою щелепою вперед-назад.

Запрошую на консультацію щодо діагностики мовленнєвого розвитку дитини. Інформація щодо контактів у вихователів Вашої групи.

Миру, успіху і терпіння !!!

У чому полягає робота вчителя-дефектолога

Існує професія, яка об'єднує медицину, педагогіку та психологію. Це дефектологія. Фахівець у галузі дефектології повинен стати кращим другом і порадником для особливих діток та їх батьків. Сучасний фахівець не тільки безпосередньо працює з дітьми, а й вивчає особливості та закономірності тих чи інших відхилень.

Дефектолог – фахівець, який працює з дітьми з обмеженими можливостями здоров’я.

Фахівців прийнято розділяти на дві категорії: тих, хто навчає і виховує дітей з обмеженими можливостями здоров’я та тих, хто працює в галузі корекційної педагогіки. Фахівців у галузі дефектології є кілька:

- учитель-дефектолог (тифлопедагог) – фахівець, який працює з дітьми, що мають проблеми із зором (тотально сліпі, слабозорі, з порушеннями (вадами) зору);

- учитель – дефектолог (сурдопедагог) – фахівець, який працює з дітьми, що мають проблеми зі слухом (тотально глухі, слабочуючі та з вадами слуху);

- учитель – дефектолог (корекційний педагог) – фахівець, який працює з дітьми з інтелектуальними порушеннями (розумовими вадами);

- учитель-дефектолог (логопед) – фахівець, який працює з усіма видами мовленнєвих порушень;

- учитель дефектолог (ортопедагог) фахівець, який працює з усіма видами порушень постави та дітьми з вадами опорно-рухового апарату, хворими на дитячий церебральний параліч.


Дефектолог виконує наступні функції:

- проводить глибоке і всебічне обстеження особливостей розвитку кожної дитини, веде роботу, спрямовану на компенсацію і корекцію недоліків розвитку дітей;

- розвиває основні психічні процеси у дітей (сприйняття, увага, пам’ять, мислення);

- розвиває навички спілкування і мовну діяльність дітей;

- веде консультування батьків, під час якого вони вчаться необхідних прийомів навчання і виховання своєї дитини;

- найголовніше завдання дефектолога – це допомогти дитині з особливими потребами (обмеженими можливостями) соціалізуватися, навчитися жити зі своєю особливістю, зрозуміти і прийняти себе.

Вчитель–дефектолог (корекційний педагог) планує і здійснює навчальну, виховну, корекційну, компенсаційну, реабілітаційну роботу з дітьми, які мають порушення у розумовому розвитку; забезпечує умови для засвоєння ними відповідних навчальних та компенсаційно-корекційних програм з урахуванням порушень, вікових індивідуальних особливостей дітей, сприяє їх соціальній реабілітації та адаптації, профорієнтації. Корекційний педагог вивчає і фіксує динаміку розвитку дітей, виробляє оптимальну педагогічну стратегію, проектує шляхи навчання, виховання, реабілітації та соціальної адаптації кожної дитини, обирає ефективні форми, методи, засоби навчально-виховного, корекційно-реабілітаційного процесу.


Основні завдання роботи вчителя-дефектолога:

- виправлення чи послаблення порушень психофізичного розвитку дитини;

- профілактика ускладнень структури розладу;

- створення умов для розвитку дитини з порушеннями інтелекту;

- цілісне формування особистості дитини;

- навчання батьків прийомів організації ігрової та навчальної діяльності дитини, окремих корекційних прийомів та методів.

Основні напрями корекційної роботи вчителя-дефектолога:

- встановлення емоційного контакту;

- сенсорний розвиток;

- формування уявлень про оточуючий світ;

- розвиток мовлення, комунікативних навичок;

- формування навичок орієнтування у просторі;

- формування елементарних математичних уявлень (логіко-математичний розвиток – для дітей шкільного віку) ;

- корекція пізнавальної діяльності.

Батькам потрібно пам'ятати, що більшу частину часу дитина проводить не в дитячому садку, школі, а в родині. Тому лише заняття дефектолога з дитиною не дадуть такого результату, який можна отримати при тривалій і цілеспрямованій роботі спеціалістів разом з батьками.

Дисграфія та її попередження

Найбільш поширеним видом мовленнєвого недоліку у дітей дошкільного і раннього віку є неправильна вимова звуків, особливо важких приголосних:с-з-ц, ш-ж-ч-щ, л-р. У цьому віці неправильна вимова звуків – це природний етап і з віком вона минає. Але за певних умов може закріпитись стійкий мовний дефект і привести до дисграфії.

Що таке дисграфія? Дисграфія визначається як специфічне і стійке порушення процесу письма, обумовлене відхиленнями в діяльності тих аналізаторів, які відповідають за процес письма.

Симптоми дисграфії– це специфічні або повторювані помилки на письмі, причому помилки ці не пов’язані з незнанням правил граматики. У чому специфіка помилок? Вони з’являються саме там, де, здавалося б, допустити помилку взагалі неможливо. Наприклад, замість слова«жук» дитина пише«зук», замість«вікно»-«ікно», «дікно». Є пропуски, заміни букв, недописування слів і злиття їх в одне довге слово. Є такі види дисграфії:

1) акустична(коли дитина погано диференціює звуки мови на слух, і відповідно, плутає їх на письмі –«як чує, так і пише»);

2) оптична(коли дитина погано засвоює зорові образи букв,букви їй здаються схожими одна на одну);

3) моторна дисграфія.Для неї характерні труднощі руху руки під час письма, порушення зв’язку звукових образів слів, слів із звуковими і зоровими образами.

Щоб запобігти таким вадам, батьки і дорослі повинні:

· правильно розмовляти з дітьми з моменту народження;

· речі називати чітко своїми назвами, не «сюсюкати», не «коверкати» слова;

· у формі гри з маленькими дітьми імітувати звуки тварин, шум вітру, дзюрчання води, голос труби, гуркіт мотора машини і т.д.

Артикуляційний апарат дитини тісно пов’язаний з дрібною моторикою пальців рук. Розвиваючи дрібну моторику пальців, дорослі розвивають артикуляційний апарат, тим самим попереджуючи в майбутньому вади звуковимови. Для цього потрібно:

· заохочувати дитину ліпити із пластиліну, особливо дрібні деталі;

· складати конструктор із дрібних деталей;

· на нитку нанизувати бісер, починаючи з великого, а закінчуючи найдрібнішим;

· складати мозаїку;

· малювати;

· виконувати аплікацію.

Корисно використовувати підручні засоби: відокремити горох від кукурудзи, квасолі; розсортувати ґудзики.

Також велику роль відіграє пальчикова гімнастика. У наших пальцях знаходяться всі нервові закінчення, які подають імпульси до кори головного мозку, де знаходяться «мовленнєві» центри. Тому дуже корисно виконувати такі вправи з дітьми.

Незалежно від успіхів дитини, слід намагатися створювати здоровий настрій перед школою, за яким би вона прагнула до знань, не боялася труднощів і була впевнена в своїх вміннях.

/Files/images/logoped/зображення_viber_2021-11-22_13-12-44-276.jpg

/Files/images/logoped/зображення_viber_2021-12-01_19-17-26-433.jpg

/Files/images/logoped/зображення_viber_2021-12-01_19-19-10-589.jpg

/Files/images/logoped/зображення_viber_2021-12-08_13-04-39-995.jpg

/Files/images/logoped/зображення_viber_2021-12-03_21-46-43-496.jpg
Осінь в гості завітала до дітей в садочок наш,
Листя враз розмалювала в жовтий, золотий окрас.
Що ж ми знаємо про красуню?
Розповімо залюбки, звуки осені покажем...
Долучайсьдо нас і ти!

https://youtu.be/xvihAVsvBg0

ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ ДІТЕЙ 5-6 РОКІВ

Дитинашостого рокужиттяпродовжує удосконалюватися через гру, малювання, спілкування з дорослими і однолітками, але поступово, найважливішим видом діяльності стає навчання.

Інтелектуальний розвиток дитини п’яти-шести років визначається комплексом пізнавальних процесів: уваги, сприйняття, мислення, пам'яті, уяви. Увага дитини цього вікового періоду характеризується мимовільністю; вона ще не може управляти своєю увагою і часто стає підвладною зовнішнім враженням. Виявляється це в тому, що дитина не може довго зосереджувати увагу на якомусь одному предметі, в частій зміні діяльності.

Складним для дитини є сприйняття часу - орієнтація в часі доби, в оцінці різних проміжків часу (тиждень, місяць, пора року, години, хвилини). Дитині ще важко уявити собі тривалість якої-небудь справи.

У дитини шостого року життя пам’ять як і раніше є мимовільною, яка базується на емоціях, інтересі. Тобто дитина легко запам'ятовує те, що її зацікавило. Але навіть в цьому випадку забуває дуже швидко.

Дитина добре орієнтується в просторі.

Різні ігри, конструювання, ліплення, малювання, читання розвивають у дитини такі розумові операції, як узагальнення, порівняння, абстрагування, встановлення причинно-наслідкових зв'язків.

Розвиток мовлення дітей 5-6 років

До п’яти років запас слів у дитини збільшується до 3500 і більше. Вона активно вживає узагальнюючі слова («одяг», «овочі», «тварини» і тому подібне), називає широке коло предметів і явищ навколишньої дійсності.

У словах вже не зустрічаються пропуски, перестановки звуків і складів; виняток становлять лише деякі важкі незнайомі слова (екскаватор).

У реченні використовуються всі частини мови. Дитина опановує всі звуки рідної мови і правильно вживає їх у мовленні.

Фонематичні процеси більш сформовані. Дитина здатна до фонетичного аналізу та синтезу.

В словнику активно накопичуються образні слова і вирази, стійкі словосполучення (ні світ ні зоря, на швидку руку і ін.) Дитина використовує синоніми, антоніми, багатозначні слова. Засвоюються граматичні правила зміни слів і з'єднання їх в речення. У цей період дитина активно спостерігає за явищами мови: намагається пояснити слова на основі їх значення, розмірковує з приводу роду іменників. Таким чином розвивається мовленнєва увага, пам'ять, логічне мислення і інші психологічні передумови, необхідні для подальшого розвитку дитини, її успішного навчання в школі.

Діти самостійно складають розповідь, переказують казки, що говорить про оволодіння одним з найвищих видів мовлення – монологічним мовленням.

У дошкільників виникає внутрішнє мовлення, що стає засобом формування й функціонування внутрішніх розумових дій. Поява внутрішнього мовлення є ознакою розвитку словесно-логічного мислення.

Поради батькам

Мовлення дитини розвивається шляхом наслідування мовленнялюдей, що її оточують. Тому малюк повинен чути лише правильне мовлення в сім'ї. Мова батька і матері, всіх членів сім'ї – це перший зразок, який наслідує дитина. Навіть якщо Ви мовчазні від природи – все рівно говоріть з малюком. Супроводжуйте свої дії словами! Озвучуйте будь-яку ситуацію, але лише якщо Ви бачите, що дитина чує і бачить Вас. Не говоріть в порожнечу, дивіться малюку в очі. Це особливо важливо, якщо Ваш нащадок надмірно активний і постійно рухається. Завжди підтримуйте прагнення дитини до спілкування, вислуховуйте її уважно, не обривайте. Відповідайте на всі питання спокійно, неквапливо, чітко, виразно, середньої сили голосом, правильно виголошуйте звуки і слова – це допоможе малюку швидше опанувати правильне мовлення.

Поважайте дитину! У ті моменти, коли малюк говорить, вимикайте гучну музику, дайте йому можливість чути себе і Вас. Не наслідуйте неправильне мовлення дитини, не сюсюкайте з нею. Говоріть простими словами, короткими фразами, дотримуйте паузи між фразами, тоді і діти, наслідуючи Ваше мовлення, учитимуться правильно говорити.

Не допускайте у дітей швидкого мовлення. Некваплива, правильна, чітка вимова запобігає дефектам мовлення. У навчанні і розвитку мови дітей створюйте ігрові ситуації. Читайте малюку хороші вірші, казки, розповіді; перечитуйте їх по декілька разів, діти краще сприймають знайомі тексти. Не перенавантажуйте дитину мовленнєвим матеріалом, не давайте дітям молодшого віку заучувати довгі вірші, при виборі книг користуйтеся порадами вчителів, вихователів, логопедів.

Звертайте особливу увагу на розвиток дрібної моторики – точних рухів пальців рук. Моторика тісно пов'язана з розвитком мовлення. Ліплення, малювання, ігри з дрібними предметами – все це допоможе мовленню, а в майбутньому і в опануванні письма. Будьте терплячі, поблажливі, обережні. Пам'ятайте: лише Ви і Ваша віра в сили і здібності дитини можуть допомогти їй. Активно радійте успіхам малюка, частіше хваліть його!

Консультація для батьків

Автоматизація звуків. Взаємозв'язок батьків і логопеда

Нарешті, настав довгоочікуваний момент:ваша дитина навчилася вимовляти важкий для ньогозвук.Алеяк часто Ви буваєте розчаровані тим, що, повторюючизвукізольовано на прохання дорослих або за власною ініціативою, малюк не вимовляєйого в самостійному мовленні, яке залишається практично без змін.

Це цілком закономірне явище, яке говорить про те, що прийшов час для важливого етап у логопедичної роботи - автоматизації(закріплення) правильної вимови. Наскільки постановка звуку клопітка праця логопеда,що вимагає спеціальних знань і навичок, настільки втоматизація звуків- співпраця дитини та її батьків.Ця співпраця може вирішувати не тільки завдання формування правильної вимови, але так само сприяти встановленню довірливих стосунків у сім'ї, коли дитина прагне до спілкування зі своїми близькими. Паралельно ви зможете розвинути увагу, пам'ять, мислення, уява - психічні процеси, тісно пов'язаніз промовою, достатній рівень сформованості яких необхідний для успішного навчання.

Мета даного етапу - добитися правильної вимови звуку під фразової мови,тобто у вільній, звичайної. Це вироблення нового досвіду, що вимагає тривалої систематичної тренування. Потрібно послідовно ввести поставлений звук в склади,слова, пропозиції і в самостійне мовлення. До нового матеріалу слід переходити тільки в тому випадку, якщо засвоєний попередній. Повинен пройти якийсь час і безліч тренувань, щоб дитина могла безпомилково вимовити поставлений звук.

Чому так відбувається?

Відповідь на це питання дав академік І. П. Павлов, який вивчав умовно-рефлекторні зв'язки, що формуються в корі головного мозку людини. Будь-який автоматизований рух м'язів(чи то рук, чи то ніг, чи язика) - спочатку виконується за участю свідомості, багаторазове повторення одного і того ж руху дозволяє виконувати цей рух несвідомо, не витрачаючи на це масу енергії.Це називається «динамічним стереотипом»,«автоматизмом».

Шановні батьки, перед вами постає непросте завдання:дитині треба допомогти закріпити нову навичку в мовленні і швидше«загальмувати»,«забути»дефектний вимова. Логопед і вихователі нескінченно«поправляють»мовлення дитини, автоматизуючи поставлені звуки, доки та перебуває в садочку, І дуже важливо, щоб удома вимоги до вимови ваших дітей були такі ж.

Швидкість введення звуків у мовлення у всіх дітей індивідуальна, деяким дітям достатньо лише кількох занять ізвук автоматизований в самостійному мовленні, а у інших цей процес затягується на тривалий час - залежить це і від індивідуальних особливостей дитини. Необхідно проводити щоденні заняття завтоматизації.

На що звернути увагу при виконанні домашньогозавдання ?

1. Артикуляційну і дихальну, пальчикову гімнастику слід робити разом з дитиною. Заняття проводите в ігровій формі, показуючи, що це цікаво вам самим; всі завдання виконуються до кінця; займаючись з дитиною, не засмучуйтеся самі і не турбуйте малюка, якщо він не справляється з чимось.

2.Звуковимова.Завдання логопеда - поставити звук, автоматизувати його в складах,словах, але якщо вдома завдання не буде виконано, то помітних зрушень може і не бути. Що стосується звуковимови,то чим частіше ви будете займатися, тим швидше виправлений звук закріпиться в мові.Вправи повинні бути щоденними.Роботу завтоматизації виправлених звуків можна порівняти зіспортом:результат залежить від тренувань. Увесь мовний матеріал повинен бути відпрацьований,потрібно домагатися правильного і чіткого виконання дитиною завдання, навіть шляхом заучування. Важливо!!! Щодня закріплювати поставлений звукі стежити за правильною вимовою його в самостійному мовленні дитини.

3. Дрібна моторика. Ще раз хочеться підкреслити,що дитина повинна малювати, штрихувати, вирізати, наклеювати своєю рукою. Дорослий може показати, пояснити, як виконувати завдання. Головне, щоб дитина тренувала свою руку,розвивала дрібну моторику, готувала руку до письма.

Таким чином,виправлення мовлення - тривалий процес, що вимагає систематичних занять.

Яка ж роль сім'ї, в подоланні мовленнєвих порушень у дітей?

Не треба думати, що мовленнєві дефекти зникнуть самі собою з часом. Для їх подолання необхідна систематична, тривала корекційна робота, в якійвам,батькам,відводиться значна роль, оскільки більше часу дитина проводить вдома з близькими йому людьми, алогопедичне заняття загальною тривалістю близько 1 години в тиждень.

Як формувати правильне ставлення до мовленнєвого порушення удитини:

• не лаяти дитину за неправильну вимову, частіше хвалити його за успіхи;

• виправляти неправильну вимову, стимулювати старанність дитини;

• не звертати увагу на запинання і повтори складів і слів;

• здійснювати позитивний настрій дитини на заняттях.

Батьки, будьте готові до тривалої психологічної підготовки не тільки дитини, але і самих себе до занять із ним.

Розвиток дрібної моторики. Пальчикова гімнастика "Вітання"
/Files/images/2021/лог 5.JPG
Орієнтування в просторі та часі. Вживання прийменників за, у, біля, на, під, між,посеред
/Files/images/2021/лог 4.JPG
Робота в групі. Дидактична гра "Доповни речення"
/Files/images/2021/лог 3.JPG
Лексика. Збагачення словникового запасу. Багатозначні слова
/Files/images/2021/лог 2.JPG
Автоматизація звука (Ж) в словах
/Files/images/2021/лог 1.JPG

Рівень розвитку дрібної моторики — один з показників готовності дитини до шкільного навчання, адже рівень розвитку мовлення прямо залежить від ступеня сформованості тонких рухів пальців рук. Зазвичай, якщо рухи пальців розвинені відповідно до віку, то й мовленнєвий розвиток — у межах вікової норми. Якщо ж розвиток рухів пальців відстає, то затримується і розвиток моторної сторони мовлення, хоча загальна моторика при цьому може відповідати нормі. На жаль, не всі батьки знають про таку взаємозалежність, а тому часто втрачають можливість вчасно допомогти дитині уникнути проблем у мовленнєвому розвитку.

Нам все частіше доводиться зустрічати дітей 4-5 років, які тримають ложку в кулаці, не вміють правильно тримати пензлик чи олівець, користуватися ножицями, іноді не можуть застебнути ґудзики, зашнурувати черевики, зав'язати шарф тощо.

Не секрет, що деяким батькам простіше посадити дитину перед телевізором або за комп'ютер, увімкнувши повнометражний мультфільм або поставивши гру на годинку, щоб дитина не відволікала від розмов по телефону з подругою або інших дорослих справ.

Лише деякі батьки визнають той факт, що їм важко спокійно чекати, поки їхня дитина самостійно зашнурує черевики, застебне всі маленькі ґудзики на сорочці, доїсть кашу тощо. Тому вони купують замість черевиків зі шнурками черевики на липучках, замість сорочки — светр на блискавці, самі годують дитину, щоб звільнити час для інших справ. Мало хто з батьків замислюється над тим, що така економія часу позбавляє їхню дитину змоги розвивати рухи пальців рук, а отже, і поліпшувати якість мовлення.

(Джерело: http://krasnokutsk-logoped.edu.kh.ua/)

Консультація - заклик до батьків «Не припиняйте заняття!»
Шановні батьки!

До вашої уваги пропоную гру «Бім-бом» https://www.youtube.com/watch?v=aXZWgOf2lSA на розвиток зорово-слухової та моторної (рухової) координації, за допомогою якої хотілося б пояснити терміни виправлення мовленнєвих порушень, а також важливість щоденних тренувань артикуляційного апарату у вигляді артикуляційної гімнастики, дихальних вправ, вправ на закріплення вимови поставлених звуків. Ця гра саме для вас, для дітей вона надто складна. По суті, нічого особливого:треба під музику відтворити, скажімо так, лінійну послідовність зовсім простих рухів: хлопок в долоні, по колінах та клацнути пальцями по схемі, яка з’являється вгорі на картинці. Здавалося б, нічого складного в першому варіанті, коли темп музики повільний. А коли він прискорюється? Чи вийде у вас з першого разу все зробити без помилок? Спробуйте. А потім продовжимо…Ну як, впорались? З якого разу вам вдалося безпомилково все виконати? Все вийшло з першого разу чи потрібно було потренуватись?

До чого все це я веду? Справа в тому, що вимова слів – досить складний процес. Адже кожен звук у слові – це також певна послідовність рухів, але більш тонких рухів артикуляційного (мовленнєвого) апарату: язика, губ, твердого і м’якого піднебіння, зубів, а також включення дихання у весь цей процес. А склад і слово – це декілька таких послідовностей або моторних схем. І ці схеми дитині треба запам’ятати, засвоїти та ще й навчитися переключатися вчасно з одного руху на інший. Все це вимагає довільної уваги, сконцентрованості, а також включення в цей процес когнітивних функцій мозку (тобто здатності розуміти, пізнавати, вивчати, усвідомлювати,сприймати і переробляти зовнішню інформацію). Отже, процес виправлення порушень мовлення відбувається через призму індивідуальних особливостей дитини. Такими особливостями, на жаль, є швидка стомлюваність, низький рівень працездатності, короткотривала пам’ять, недостатня сформованість слухової уваги, слухового сприймання. Тому весь процес корекції може бути розтягнутий у часі. І який би не був хороший логопед, без вашої допомоги, дорогі тата і мами, впоратись із проблемою досить важко, а іноді – неможливо. Тому, не припиняйте заняття, виконуйте артикуляційні вправи, закріплюйте вимову поставлених звуків, грайте в граматичні ігри, щоб набуті навички закріплювались і не довелося розпочинати все з початку.

Успіхів вам і терпіння!

Кiлькiсть переглядiв: 1454

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.