Первомайський заклад дошкільної освіти (ясла-садок) №17 "Казка" Первомайської міської ради Харківської області

Видатний український педагог В.О. Сухомлинський у книзі «Народження громадянина» писав: «Домогтися того, щоб вихованця вже з дитинства хвилювало теперішнє та майбутнє Вітчизни, – одна з найважливіших передумов запобігання моральним зривам у дитячі роки. Патріотичні думки, почуття, тривоги, патріотичний обов’язок, громадянська відповідальність – це основа почуття людської гідності. Той, у кому ви сформували ці якості душі, ніколи не виявить себе в чомусь поганому, навпаки – він прагнутиме виявляти себе тільки в доброму, гідному наших ідей, нашого суспільства.»

Шляхи організації роботи з формування патріотичного виховання дитини дошкільного віку

З досвіду роботи Первомайського ЗДО № 17

https://docs.google.com/presentation/d/1tqGVPLypB7hkN-vulXlqqp83oMRpI1X4/edit?usp=sharing&ouid=107493571604088305926&rtpof=true&sd=true

Дистанційне заняття у ІІ молодшій групі "Хай в серці кожної дитини живе любов до України"

https://youtu.be/zVb4X5tE6DIwym-1710267046932

МЕТА ТА ЗАВДАННЯ НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ В СИСТЕМІ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ

Національно-патріотичне виховання завжди було невід’ємною складовою виховного процесу в системі дошкільної освіти України. Адже патріотизм, як і інші якості особистості, починає формуватися в дошкільному дитинстві — у період надзвичайно активного розвитку дитини.

Завдання національно-патріотичного виховання дошкільників представлені нормативними документами. Відповідно доЗакону України «Про дошкільну освіту»одним із ключових завдань дошкільної освіти є виховання в дітей любові до України, шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної мови, регіональних мов або мов меншин і рідної мови, національних цінностей українського народу.

У новій редакції Державного стандарту дошкільної освіти зазначено, що в дітей старшого дошкільного віку має бути сформована соціально-громадянська компетентність - це здатність до прояву особистісних якостей, соціальних почуттів, любові до Батьківщини; готовність до посильної участі в соціальних подіях, що відбуваються у дитячих осередках, громаді, суспільстві та спрямовані на покращення спільного життя.

Результат сформованості соціально-громадянської компетентності засвідчує ціннісне ставлення дитини до себе, своїх прав і прав інших, наявність уявлень про правила і способи міжособистісної взаємодії з членами сім’ї, родини, іншими людьми та вмінь дотримуватись цих правил в соціально-громадянському просторі, а також ціннісне ставлення та повагу до культурних надбань українського народу, представників різних національностей і культур.

У Концепції Державної цільової соціальної програми національно-патріотичного виховання на період до 2025 року,схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 9 жовтня 2020 р. № 1233-р., окреслено, що метою Програми є удосконалення та розвиток цілісної загальнодержавної політики національно-патріотичного виховання шляхом формування та утвердження української громадянської ідентичності на основі єдиних суспільно-державних (національних) цінностей (самобутність, воля, соборність, гідність) і загальнолюдських цінностей, принципів любові і гордості за власну державу, її історію, мову, здобутки та досягнення у сфері культури, економіки, науки, спорту, дієве сприяння органам державної влади та органам місцевого самоврядування в захисті і охороні національної державності Українського народу, готовність до захисту державної незалежності і територіальної цілісності України, усвідомлення громадянського обов’язку із розвитку успішної країни та забезпечення власного благополуччя в ній.

Метою Стратегії національно-патріотичного виховання, затвердженої Указом Президента України від 18 травня 2019 року № 286/2019,визначено пріоритети й основні напрями національно-патріотич­ного виховання дітей та молоді, зокрема: формування національно-культурної громадянської ідентичності, національно-патріотичного світогляду, збереження та розвитку суспільно-державницьких та духовно-моральних цінностей Українського народу.

У листі МОН від 27.07. 2022 № 1/8504-22 «Методичні рекомендації про окремі питання діяльності закладу дошкільної освіти у 2022/2023 навчальному році»звертається особлива увага на те, що одним із провідних напрямів діяльності ЗДО у 2022-2023 н. р. є формування соціально-громадянської компетентності дітей дошкільного віку. Важливо консолідувати зусилля педагогів і батьків для зміцнення національної ідентичності дітей як основи, яка виховує справжній патріотизм; сприяє формуванню у дітей позитивного образу своєї країни, утверджує активні позиції громадянина своєї країни, виховує ціннісне ставлення до своєї родини як частини свого народу, його історії, традицій, культури.

Зміст комплексної освітньої програми для дітей від 2 до 7 років «Дитина» та чинних парціальних освітніх програм національно-патріо­тичного виховання дітей дошкільного віку «Україна — моя Батьківщина», Каплуновська О.М., «Моя країна –Україна», Гавриш Н.В.стверджує та передбачає організацію системної і планомірної роботи з національно-патріотично­го виховання дітей уже з молодшого віку, що спрямована на виховання в дітей любові до України, шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мов, національних цінностей українського народу.

Отже, національно-патріотичне вихован­ня — це не лише виховання почуття любові, а й відчуття належності до своєї Батьківщини, єднання з її історією, географією, мовами й культурами, етносами й ментальністю. Патріотичні почуття — дуже делікатні та ніжні почуття, позбавлені усілякої фальші, неправ­ди й нещирості, не витримують тиску, вони потребують свободи.

Виходячи з вищевикладеного, визначимо завдання національно-патріотичного ви­ховання особистості дитини в дошкільному віці:

· ознайомлення з історією рідного краю, життям і побутом народу України;

· виховання любові до рідного краю (до рідного дому, сім’ї, дитячого садка, міста);

· формування духовно-моральних взаємин між людьми;

· виховання пошани й любові до культур­ного спадку свого народу й сучасного мисте­цтва;

· формування толерантного ставлення до представників інших народів, культур і тра­дицій, до однолітків, батьків, сусідів, інших людей;

· культивування кращих рис української ментальності — працелюбності, свободи, справедливості, доброти, чесності, бережного ставлення до природи;

· формування мовленнєвої культури.

Патріотичне виховання в ЗДО реалізується відповідно до чинних програм і ґрунтується на таких принципах:

Оформлення національних куточків

(спеціальних осередків з українознавства) у
дошкільному навчальному закладі

Методичні рекомендації

Однією з форм громадянсько-патріотичного виховання в дитсадку є облаштування національних куточків для проведення відповідної освітньої роботи з дошкільниками. Національний куточок в групі має бути естетично оформлений і розташований у світлому, зручному для огляду місці, бути візуально відокремленим від ігрових центрів. Наповнення куточка не має бути застиглим, а постійно змінюватися і поповнюватися.

Крім предметів та виробів національного мистецтва в куточок можна включати вироби, які виготовляють і використовують в народі відповідно до обрядових циклів (осіннього, зимового, весняного, літнього). Наприклад:

- Свято врожаю - кошик з фруктами та овочами; сніп;

- Різдвяні свята - «зірка» в дерев'яному обідку, сніп-дідух;

- Свято першого жайворонка - фігурки випечених із солоного тіста жайворонків та голубів;

- Вербна неділя - вербові гілочки, прикрашені квітами та стрічками;

- Свято Паски - крашанки, писанки, мальованки, дряпанки тощо;

- Спас, Маковія - кошик з фруктами, букет з макових голівок тощо.

В національному куточку можна ставити букет з квітами (мак, ромашки, волошки, чорнобривці, барвінок, півонія, жоржини, мальви та ін.).
Зміни в експозиції національного куточка можуть бути пов'язані з пізнавальною темою тижня. Наприклад:

-Тема «Мій дім, квартира. Чим багата українська хата» - макет української хати;

-Тема «Національний одяг та взуття» - український віночок, вишиванка для дівчаток, вишита сорочка для хлопчиків, солом'яний капелюх, дитячі постоли тощо;

-Тема «Наша родина. Родинне дерево» - родинні дерева, набір демонстраційного матеріалу із серії «Моя сім'я»;

-Тема «Хто такі козаки-запорожці?» - ілюстративний матеріал, булава, фотографії національних героїв України (Устим Кармелюк, Северин Наливайко, Олекса Довбуш; гетьмани: Богдан Хмельницький, Петро Сагайдачний, Петро Дорошенко, Іван Мазепа тощо);

-Тема «Предмети побуту і вжитку українців» - набір відповідного ілюстративного матеріалу, фотоальбом тощо;

-Тема «Ігри та іграшки. Народна іграшка» - кращі експонати народних іграшок і т.д.

Педагогам треба чітко розуміти, які посібники, вироби, дидактичні матеріали зберігаються у шафах вихователя, а які вироби та посібники є доцільними експонатами національного куточка. Не все підряд потрібно виставляти у цей осередок. Важливо зазначити, що коли відбуваються зміни в експозиції національного куточка, то це обов'язково прописується в календарному плані і на це потрібно звернути увагу дітей (пояснити, з чим вони пов'язані, детально розглянути нові предмети чи вироби, провести спостереження та бесіду).

Національний куточок у першій та другій молодших группах

1. Ляльки - хлопчик і дівчинка в національному одязі;

2. Вироби народних промислів України:

- посуд: миска, полумисок, горщик, макітра, глечик, куманець, барильце, горнятко (посуд можна ставити на рушник-стирок, а у святкові дні - на святковий рушник);

- народні іграшки;

- вишивки, вироби із соломи, лози, дерева, глини, ниток, тканини, тіста (ІІ молодша група);

- музичні дитячі народні інструменти (яворівські сопілка, дзиґа, свищики (різної форми);

- писанки (виставляються напередодні Великодня).

Виставляється по 1-2 предмети кожного виду виробу, які протягом року змінюються на інші, або змінюються на такі самі, але з іншим розписом тощо.

3. Альбом «Українські казки» з ілюстраціями до казок (поповнюються поступово). Різні види театрів за змістом казок.

4. Макет подвір'я з українською хатою, спорудами для свійських тварин та фігурки тварин.

5. Дидактичні ігри народознавчого змісту. Наприклад, «Збери з частин ціле», «Пазли з казками» тощо.

6. Книжки-розмальовки.

У вихователів обов'язково повинні зберігатися у шафі тематичні папки, збірки або альбоми, які виставляються у національний куточок за потребою:

- «Дитячий фольклор»;

- «Народні ігри та іграшки»;

- «Моя сім'я»;

- «Український одяг для хлопчиків і дівчаток»;

- «Українські страви» (ІІ молодша група);

- «Моє селище» (ІІ молодша група).

Національний куточок у середній групі

1. Ляльки - хлопчик і дівчинка в національному одязі;

2. Вироби народних промислів України:

- посуд: миска, полумисок, горщик, макітра, глечик, куманець, барильце, горнятко, дерев'яна ложка (посуд можна ставити на рушник-стирок, а у святкові дні - на святковий рушник);

- народні іграшки;

- вишиванки;

- музичні дитячі народні інструменти (яворівські: сопілка, дзиґа, свищики (різної форми);

- писанки (виставляються напередодні Великодня).

Виставляється по 1-2 предмети кожного виду виробу, які протягом року змінюються на інші, або змінюються на такі самі, але з іншим розписом тощо.

3. Альбом «Українські казки» з ілюстраціями до казок (поповнюються поступово). Різні види театрів за змістом казок.

4. Макет подвір'я з українською хатою, спорудами для свійських тварин та фігурки тварин.

5. Дидактичні ігри (орієнтовний перелік): «Знайди за назвою український посуд», «Збери з частин ціле» (розбилася таця, іграшка-свищик тощо), «Що зайве?» (народні та сучасні музичні інструменти, український народний та сучасний одяг тощо).

6. Фотоальбом «Наше місто - Первомайський».

7. Книжки-розмальовки.

У вихователів обов'язково повинні зберігатися у шафі тематичні папки, збірки або альбоми, які виставляються у національний куточок за потребою:

- «Дитячий фольклор»;

- «Народні ігри та іграшки»;

- «Український одяг для хлопчиків і дівчаток»;

- «Українські страви»;

- «Сімейні свята»;

- «Моя сім'я»;

- «Предмети побуту і вжитку»;

- «Картини українських художників-класиків»; «Картини сучасних митців»; «Творчість художників Харківщини» тощо.

Національний куточок у старшій групі

1. Ляльки - хлопчик і дівчинка в національному одязі;

2. Мапа (карта) України або її макет; глобус;

3. Вироби народних промислів України:

- посуд: миска, полумисок, горщик, макітра, глечик, куманець, барильце, горнятко тощо (посуд можна ставити на рушник-стирок, а у святкові дні - на святковий рушник);

- різьба: таріль, таця;

- лозоплетіння: кошик, бриль тощо;

- народні іграшки (косівська, опішнянська, петриківська, яворівська тощо);

- музичні дитячі народні інструменти: яворівські сопілка, дзиґа, свищики різної форми, скрипка тощо (або альбом);

- скульптура малих форм (кращі зразки);

- писанки (виставляються напередодні Великодня).

Виставляється по 2-3 предмети кожного виду виробу, які протягом року змінюються на інші, або змінюються на такі самі, але з іншим розписом тощо.

4. Альбом «Українські казки» з ілюстраціями до казок (поповнюються поступово). Різні види театрів за змістом казок.

5. Фотоальбоми: «Наше місто - Первомайський» (відповідні листівки пам'ятних місць, Герб, Прапор міста, макет міста, портрети відомих земляків тощо); «Україна - наша держава», «Київ - столиця України»; відповідні діафільми, слайди.

6. Макет подвір'я з українською хатою, спорудами для свійських тварин та фігурки тварин.

7. Дидактичні ігри (орієнтовний перелік): «Знайди за назвою український посуд», «Збери з частин ціле» (розбилася таця, іграшка-свищик тощо), «Що зайве?» (народні та сучасні музичні інструменти, український народний та сучасний одяг, вироби народних промислів тощо), «Дорогами країни» (робота з мапою України), «Що з чого зроблено?», «Відгадай вид ремесла», «Розкажи про виріб, який найбільше сподобався», «Який візерунок кращий?», «Відшукай геометричні фігури в орнаментах», «Чиї це пелюсточки і листочки?» тощо.

8. Книжки-розмальовки.

У вихователів обов'язково повинні зберігатися у шафі тематичні папки, збірки або альбоми, які виставляються у національний куточок за потребою:

- «Державні символи України» (на звороті кожного надруковані орієнтовні бесіди з дітьми про цей символ); портрет Президента України;

- «Національні символи України» (хліб, рушник, віночок, калина тощо);

- «Український національний одяг»;

- «Визначні дати України» (ілюстрації, які відображають святкові події; можна виставляти в куточку напередодні цих свят);

- «Митці України» («Картини українських художників-класиків»; «Картини сучасних митців»; «Творчість художників Харківщини»);

- портрети Т.Г. Шевченка, Лесі Українки, І. Франка та інших (вивішуються в національному куточку в дні народження та вшанування пам'яті видатних діячів, прикрашаються вишитим рушником);

- «Народні ігри та іграшки» (косівська, яворівська, опішнянська, петриківська, народні іграшки свого регіону); матеріал для розфарбовування заготовок та виготовлення іграшок дітьми;

- «Музичні народні інструменти»; аудіозаписи українських народних пісень;

- «Українські ремесла» (українська вишивка, витинанка, різьбярство, кушнірство (художнє оздоблення шкіряних виробів), художня обробка металу (мідь, бронза, латунь), гончарство, плетіння, писанкарство);

- «Малі фольклорні жанри».

- «Українські страви»;

- «Сімейні свята»;

- «Моя сім'я»;

- «Предмети побуту і вжитку»,

- «Птахи-символи»;

- «Дерева-символи»,

- «Рослини-символи»;

- «Хатні символи і обереги»;

- «Українські витинанки»;

- «Українські вишиванки»;

- Натуральні зразки корисних копалин та ілюстрації; вироби з різних матеріалів;

- Рушники свого регіону (вишивані і ткані) тощо.