Правила прийому до дошкільного закладу

Прийом дітей до дошкільного закладу здійснює директор закладу протягом календарного року на підставі таких документів :

Заяви від батьків або осіб, які їх замінюють, для зарахування дитини до дошкільного закладу.

Копії свідоцтва про народження дитини.

Виписки із медичної карти, карти профілактичних щеплень (форма № 63).

Медичної довідки про стан здоров'я дитини та епідеміологічне оточення з дитячої поліклініки.

Направлення міського відділу освіти.

Групи у дошкільному закладі комплектуються за віковими ознаками. За дитиною зберігається місце в закладі державної та комунальної форм власності у разі її хвороби, карантину, санаторного лікування, на час відпустки батьків або осіб, які їх замінюють, а також у літній оздоровчий період (75 днів).

Відрахування дитини з дошкільного закладу здійснюється: - за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють; - на підставі медичного висновку про стан здоров'я дитини, що виключає можливість її подальшого перебування у дошкільному закладі даного типу; - у разі несплати без поважних причин батьками або особами, які їх замінюють, плати за харчування дитини протягом двох місяців.

Порядок оплати за харчування дитини

Оплата вноситься до 10 числа за місяць наперед у будь-якій банківській установі або на пошті по квитанції; батьки пред'являють оплачену квитанцію вихователю; у випадку відсутності дитини в дошкільному закладі батьки повинні прийти за квитанцією і провести оплату , повідомивши про це вихователя.- перерахування оплаченої квитанції з причин хвороби дитини здійснюється у наступному місяці;- пільгова оплата за харчування надається після надання у бухгалтерію міськво відповідних документів. Перерахунок відбувається з моменту подачі документів.

Коли не варто віддавати дитину до дитячого садка

Пам’ятка для батьків

  • У сім’ї з’явилося немовля,якому тепер необхідно більше уваги й у мами стало обмаль часу на його старшого брата чи сестру. Якщо за таких обставин відвести дитину до дитячого садка, вона відчуватиме себе непотрібною, вирішить, що її намагаються позбутися через те, що тепер не її, а нового маленького члена сім’ї. Така ситуація лише ускладнить входження дитини в групу дитячого садка. До народження братика чи сестрички дитину треба готувати заздалегідь, пояснюючи, що немовля потребуватиме піклування і уваги старшого братика (чи сестрички), а пізніше, коли дитина підросте, він (вона) зможе з ним гратися, навчити її багато чого як старший(ша) і дорослий(ша). Дитину можна віддавати в дитячій садок не раніше, як за півроку після народження немовляти, коли вона звикне до нього і буде впевнена, що батьки її не розлюбили.
  • Батьки розлучаються.У тому, що тато йде з дому назавжди, дитина вбачає свою провину «Я погано поводився, не слухався, от тато мене і розлюбив». Для дитини це трагедія. А якщо й мама ще віддає її чужим тьотям у чужий дім, який має назву «дитячий садок», то для дитини це буде означати, що мама вирішила її покинути. Цей стрес дитина буде переживати дуже складно, що може позначитися на її здоров’ї. під час і одразу після розлучення мама повинна піклуватися про дитину зі значно більшою любов’ю і ласкою, ніж це було раніше, а тато – якомога частіше приходити до дитини, запевняючи її в тому, що любить як і раніше, просто ночувати буде в іншому місці. Щойно дитина заспокоїться і звикне до такої ситуації, а відбудеться це не раніше як через три – п’ять місяців, можна порушувати питання про дитячий садок.
  • Сім’янещодавнопереїхала(менше як один чи півтори місяці). Масштаб переміни не дуже істотний: змінили лише квартиру чи місто. Дитина має прийняти ці зміни й адаптуватися до нових стін, нових меблів, нових людей, що поруч – сусідів, дітей на ігровому майданчику в дворі; можливо, змиритися, що бабуся тепер далеко й вже не буде щодня бачитися з нею. Таке звикання відбувається легше, оскільки мама й тато поруч, разом з дитиною, але накладати дві події: переїзд і вступ до дитячого садка не варто саме з погляду на збереження здоров’я дитини.
  • Дитина нічого не вміє робити самостійно, і батьки хочуть, щоб саме вихователька навчила їхню дитину вдягатися, вмиватися, тримати ложку і виделку в руках та користуватися туалетом. Над таким непристосованим новачком стануть посміюватися діти, які зазвичай чітко помічають промахи інших. Не варто робити зі своєї дитини посміховисько й сприяти формуванню у неї комплексу меншовартості. Ліпше навчить дитину всьому заздалегідь або почекати трохи з приходом до дитячого садка, надавши їй природний час для оволодіння необхідними побутовими вміннями й навичками. Якщо дитина й має чогось навчитися в дитячому садку, так це гри та спілкування з однолітками.
  • Дитина нещодавно перенесла важке захворювання і є заслабкою.Почекайте, зміцніть здоров’я дитини. Щойно імунітет поліпшиться, можна її поступово ознайомлювати з дитячим садком.

Чи може дитину забрати

з дошкільного закладу її сестра чи брат?

Марія МИЛЬНІКОВА,

помічник адвоката адвокатського об’єднання

«Адвокатська фірма «Єфімов та партнери», Київ

Відповідно до частини другої статті 151 Сімейного кодексу України від 10.01.2002 № 2947-ІІІ (СК) батьки мають право залучати до виховання дитини інших осіб, передавати її на виховання фізич­ним та юридичним особам.

Згідно з частиною третьою статті 8 Закону України «Про дошкіль­ну освіту» від 11.07.2001 № 2628-ІІІ (далі — Закон про дошкільну освіту) батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність перед суспільством і державою за розвиток, виховання і навчан­ня дітей, а також збереження їх життя, здоров'я, людської гідності.

Дошкільний навчальний заклад, у свою чергу, створює безпечні та нешкідливі умови розвитку, виховання та навчання дітей, режим роботи, умови для фізичного розвитку та зміцнення здоров'я відпо­відно до санітарно-гігієнічних вимог та забезпечує їх дотримання (ч. 2 ст. 11 Закону про дошкільну освіту).

Отже, дошкільний навчальний заклад відповідає за безпеку дитини під час її перебування в закладі.

Частиною четвертою статті 259 СК визначено, що повноліт­ні особи мають право брати участь у вихованні своїх неповнолітніх братів та сестер, незалежно від місця їхнього проживання. Відповід­но до частини другої статті 6 СК малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років. Неповнолітньою вважаєть­ся дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

Положеннями частини першої статті 3О Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-ІV (ЦК) передбачено, що цивільну діє­здатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостій­но їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відпові­дальність у разі їх невиконання.

Згідно зі статтею 31 ЦК фізична особа, яка не досягла чотирнад­цяти років (малолітня особа), має часткову цивільну дієздатність і не несе відповідальності за завдану нею шкоду. Так, педагогічний працівник дошкільного навчального закладу не вправі передавати вихованців малолітнім особам, зокрема їхнім сестрі чи брату.

Кiлькiсть переглядiв: 893

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.